Правила прийому до закладу освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 367 від 16 квітня 2018 року
Про затвердження Порядку
зарахування, відрахування та
переведення учнів до державних
та комунальних закладів освіти
для здобуття повної загальної
середньої освіти
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 18 Закону України «Про загальну
середню освіту» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та
комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 19 червня
2003 року № 389 «Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей
(учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)»,
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 липня 2003 року за № 547/7868.
3. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю, Г.) забезпечити
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у
встановленому законодавством порядку.
4. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного, забезпечення (Єрко І. А.) в
установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
Міністр Л. М. Гриневич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
№ 367 від 16 квітня 2018 року
ПОРЯДОК
зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та
комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізми:
зарахування дітей до закладів освіти для здобуття початкової, базової чи профільної
середньої освіти за денною формою навчання;
переведення учнів з одного закладу освіти до іншого;
відрахування учнів із закладів освіти.
2. Для цілей цього Порядку нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
вільні місця – місця, на які може бути зараховано дитину (дітей) в межах спроможності закладу
освіти та нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну
середню освіту»; діти, які мають право на першочергове зарахування – діти, які проживають
на території обслуговування закладу освіти;
жеребкування – спосіб конкурсного відбору дітей для зарахування на вільні місця;
заклад освіти – початкова школа, гімназія, ліцей або інший заклад загальної середньої освіти,
що забезпечує здобуття початкової, базової середньої та/або профільної середньої освіти;
спроможність закладу освіти – максимальна кількість учнів, яким заклад освіти в межах
навчального року може забезпечити здобуття освіти за денною формою навчання;
територія обслуговування – адміністративно-територіальна одиниця (або її частина чи окремі
будинки), визначена і закріплена місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого
самоврядування за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на
цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у закладі освіти, що
найбільш доступний та наближений до місця проживання дитини.
Положення цього Порядку щодо батьків дитини стосуються також інших її законних
представників.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про
загальну середню освіту”.
3. Цей Порядок не поширюється на:
заклади спеціалізованої освіти мистецького, спортивного, військового чи наукового
спрямування;
спеціальні заклади загальної середньої освіти (спеціальні школи, санаторні школи, 
навчальнореабілітаційні центри та школи соціальної реабілітації);
заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
4. Зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що
видається на підставі заяви одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір
здобувати освіту), поданої особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу
заявника) та за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку (далі – заява).
До заяви додаються:
1) копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача
освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
2) оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о
«Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового
медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я
України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10
вересня 2010 року за № 794/18089;
3) оригінал або копія відповідного документа про освіту (у разі наявності).
У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви можуть додаватися оригінал
або копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини
чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.
У випадку подання копій документів, передбачених цим пунктом, оригінали мають бути подані
до видання наказу про зарахування (крім документа, визначеного підпунктом 1 цього пункту).
5. Діти або один з їх батьків, які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної
особи, довідку про звернення за захистом в Україні, посвідчення біженця, посвідчення особи,
яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, та які не мають одного
чи обох документів, визначених підпунктами 1 та/або 3 пункту 4 цього розділу, зараховуються
до закладу освіти без подання зазначених документів згідно з цим Порядком.
Діти, які не мають одного (чи обох) документів, визначених підпунктами 1 та/або 3 пункту 4
цього розділу, та довідки, передбаченої додатком 2 до цього Порядку, зараховуються до
закладу освіти згідно з цим Порядком. У разі відсутності свідоцтва про народження дитини та з
метою сприяння в його оформленні керівник закладу освіти зобов’язаний невідкладно
поінформувати орган опіки і піклування за місцем проживання дитини чи місцезнаходженням
закладу освіти.
У випадку відсутності документа про освіту та з метою визначення класу, до якого має бути
зарахована дитина, результати попереднього навчання можуть бути встановлені (у разі
необхідності) відповідно до пункту 5 Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних
закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 березня 2017
року № 369, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 26 березня 2017 року
№ 416/30284.
6. Зарахування дітей до закладу освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року
та відповідно до території обслуговування (крім закладів освіти ІІ, ІІ-ІІІ ступенів та ІІІ ступеня).
Органам місцевого самоврядування та місцевим органом виконавчої влади рекомендовано
щорічно не пізніше ніж за один місяць до завершення прийому заяв визначати дату
початку приймання заяв про зарахування. Такий строк не може бути меншим одного місяця
(у 2018 році – не менше трьох тижнів).
Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні
місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в
межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну
середню освіту». Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи
спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до
заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи
витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).
7. Інформація про закріплену за закладом територію обслуговування, спроможність закладу
освіти, кількість учнів у кожному класі та, відповідно, наявність вільних місць у кожному з них
обов’язково оприлюднюється в закладі освіти та на його веб-сайті (а у разі його відсутності –
на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти), щороку впродовж
двох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, але не пізніше ніж за місяць
до початку прийому заяв закладами освіти.
Інформація про наявність вільних місць оприлюднюється також впродовж двох робочих днів з
дня появи вільного (вільних) місця (місць) протягом календарного року.
8. Заклади освіти (їх філії) обробляють надані їм персональні дані відповідно до Закону
України «Про захист персональних даних».
9. Рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про
закріплення території обслуговування за закладом (закладами) освіти рекомендовано
оприлюднювати на веб-сайті відповідного органу, як правило, не пізніше ніж за 6 місяців до
початку приймання заяв про зарахування до закладів освіти.
Місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування рекомендовано
щорічно аналізувати результати розподілу і закріплення території обслуговування і
враховувати під час розподілу і закріплення за закладами освіти території обслуговування на
наступний рік.
10. Переведення учня до іншого закладу освіти здійснюється відповідно до розділу ІІІ цього
Порядку на підставі наказу керівника закладу освіти.
11. Відрахування учня із закладу освіти здійснюється відповідно до розділу ІV цього Порядку
на підставі наказу керівника закладу освіти.
12. У випадку, якщо визначений цим Порядком термін припадає на вихідний, святковий або
інший неробочий день, відповідна дія має бути вчинена не пізніше першого за ним робочого
дня.
13. За повноту і достовірність усієї інформації та усіх документів, що подаються до закладу
освіти, відповідає згідно з вимогами законодавства особа, яка їх подає.
14. Рішення, дії чи бездіяльність керівника чи працівників закладу освіти (зокрема з питань
неправомірної відмови у зарахуванні до закладу освіти) впродовж двох робочих днів можуть
бути письмово оскаржені до органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти. За
результатами розгляду скарги та у випадку встановлення порушення цього Порядку
відповідний орган невідкладно письмово повідомляє заклад освіти про необхідність усунення
цього порушення відповідно до законодавства.
15. За недотримання працівниками закладу освіти положень цього Порядку відповідає
керівник цього закладу освіти.
ІІ. Зарахування до закладу загальної середньої освіти
1. Зарахування до початкової школи
1. Заяву про зарахування дитини до першого класу закладу освіти, за яким закріплена
територія обслуговування, на якій проживає ця дитина, та документи, визначені пунктом 4
розділу І цього Порядку, подаються до відповідного закладу одним з батьків дитини особисто
до 31 травня.
Крім того, заяви та документи, визначені пунктом 4 розділу І цього Порядку, до 31 травня
можуть бути подані до інших закладів освіти (без обмеження їх кількості) для зарахування на
вільні місця.
У разі наявності та за бажанням одного з батьків при поданні заяви може бути пред’явлено
документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків на території
обслуговування закладу освіти, реквізити якого вказуються в заяві.
Впродовж 01-15 червня заяви про зарахування дітей не приймаються, що не виключає
права батьків подавати заяви після 15 червня на вільні місця.
Присутність дитини під час подання заяви, жеребкування або її зарахування не є
обов’язковою, не може вимагатися працівниками закладу освіти чи бути умовою її
зарахування.
Дитина зараховується до першого класу за однією з процедур, визначених пунктами 2, 7 або
3-7 чи пунктом 8 цього розділу.
2. Якщо станом на 31 травня кількість поданих заяв не перевищує загальної кількості місць у
першому (перших) класі (класах), не пізніше 01 червня видається наказ про зарахування
усіх дітей.
Список зарахованих учнів із зазначенням їх прізвищ оприлюднюється виключно в закладі
освіти.
Інформація про наявність вільних місць оприлюднюється відповідно до пункту 7
розділу І цього Порядку.
3. Якщо станом на 31 травня кількість поданих заяв перевищує загальну кількість місць у
першому (перших) класі (класах), зарахування дітей відбувається за такими правилами:
1) до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території
обслуговування закладу освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими)
братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи дітьми працівників
цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (у разі його
наявності);
2) до 15 червня включно на вільні місця зараховуються діти, які не проживають на території
обслуговування цього закладу, за результатами жеребкування, процедура проведення якого
розробляється відповідно до глави 2 цього розділу, схвалюється педагогічною радою закладу
освіти та затверджується його керівником;
3) до 15 червня включно зараховуються на вільні місця та за умови утворення окремого
(окремих) класу (класів) також і ті діти, які не проживають на території обслуговування цього
закладу, але мають бажання здобувати освіту за освітньою програмою, що використовується
закладом освіти та затверджена Державною службою якості освіти України. У випадку якщо
кількість поданих заяв перевищує загальну кількість місць у такому класі (класах), зарахування
дітей відбувається за результатами жеребкування.
Діти зараховуються на вільні місця до закладу освіти за умови подання до 15 червня
необхідних документів. Якщо заклад освіти, до якого дитина може бути зарахована на вільне
місце, і заклад освіти, на території обслуговування якого проживає ця дитина, розташовані в
межах одного населеного пункту, то до необхідних документів додається також довідка
закладу освіти, на території обслуговування якого проживає дитина, про її відрахування з
цього закладу чи не зарахування до нього (додаток 2). Така довідка має бути видана закладом
освіти, на території якого проживає ця дитина, впродовж одного робочого дня з дати
звернення одного з батьків дитини.
4. Впродовж двох робочих днів з дня зарахування дітей відповідно до підпункту 1 пункту 3 цієї
глави заклад освіти оприлюднює з дотриманням Закону України «Про захист персональних
даних» на інформаційному стенді закладу освіти, а також на офіційному сайті закладу освіти
(а у разі його відсутності – на офіційному сайті органу, до сфери управління якого належить
заклад освіти):
список зарахованих учнів із зазначенням лише їх прізвищ;
оголошення про дату, час, місце і спосіб проведення жеребкування;
інформацію про кількість вільних місць і прізвища дітей, які претендують на вільні місця;
наказ керівника закладу освіти про утворення конкурсної комісії у складі 3 осіб для проведення
жеребкування.
5. З метою зарахування усіх дітей, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цієї глави, керівник
закладу освіти вживає заходів щодо раціонального використання наявних у закладі освіти
приміщень та/або ініціює перед органом, у сфері управління якого перебуває заклад освіти:
відкриття додаткового (додаткових) класу (класів), у тому числі інклюзивного чи спеціального;
внесення необхідних змін в організацію освітнього процесу;
вивільнення приміщень, що використовуються не за призначенням (у тому числі, шляхом
припинення орендних відносин).
У випадку, якщо після вжиття вичерпних заходів кількість дітей, які мають право на
першочергове зарахування, перевищує спроможність закладу освіти, орган, у сфері
управління якого перебуває заклад освіти, невідкладно має запропонувати на вибір батьків
таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх
проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їх батьками закладів освіти.
6. Після 15 червня зарахування на вільні місця відбувається у такому порядку:
до початку навчального року – діти, які мають право на першочергове зарахування;
впродовж навчального року – у порядку надходження заяв про зарахування.
Інформація про кількість зарахованих учнів та наявність вільних місць оприлюднюється
відповідно до пункту 7 розділу І цього Порядку.
7. До класів, у яких навчання здійснюється мовою корінного народу чи національної меншини
поряд з державною мовою, першочергово зараховуються діти, які належать до цих корінних
народів чи національних меншин.
Зарахування інших дітей на вільні місця (у разі їх наявності) відбувається за результатами
жеребкування до 15 червня включно.
Після 15 червня зарахування на вільні місця відбувається у порядку надходження заяв про
зарахування.
8. Особливості зарахування дітей до закладів освіти, які здійснюють освітню діяльність з
урахуванням міжнародних договорів України, можуть визначатися цими договорами.
9. Зарахування дітей до 2-4 класів початкової школи відбувається на вільні місця у порядку
надходження заяв про зарахування.
2. Порядок проведення жеребкування для зарахування дітей до закладу освіти на вільні
місця
1. Жеребкування проводиться у період з 5 по 10 червня.
2. Жеребкування є заходом публічного характеру, що проводиться за добровільної
присутності батьків дітей, які претендують на вільні місця, або уповноваженої ними особи (далі
– учасники жеребкування) на засадах випадкової вибірки, прозорості та відкритості.
Під час жеребкування мають право бути присутніми представники засобів масової інформації
та громадських об’єднань, зареєстрованих в установленому порядку.
3. Жеребкування проводиться за допомогою барабана, скриньки або іншого пристрою, що має
бути виготовлений з прозорого матеріалу (далі - пристрій), з використанням однакових за
розміром, кольором, вагою, формою та іншими ознаками кульок, карток, аркушів паперу тощо
(далі - жеребки).
Жеребки виготовляються чи запаковуються у спосіб, що унеможливлює ознайомлення з їх
змістом до моменту діставання їх з пристрою.
Тип пристрою та жеребків визначається конкурсною комісією до її засідання, на якому
відбувається жеребкування.
4. Загальна кількість жеребків має дорівнювати кількості дітей, які претендують на вільні місця.
Кількість жеребків, які дають право бути зарахованим на вільне місце, має відповідати
кількості таких вільних місць. Інформація про те, які з жеребків дають право бути зарахованим
на вільне місце, має бути доведена до відома усіх присутніх учасників жеребкування з
обов’язковим відображенням у відповідному протоколі засідання конкурсної комісії.
5. Жеребки до їх поміщення у пристрій демонструються присутнім учасникам жеребкування,
які мають право оглянути як жеребки, так і пристрій.
6. Після перемішування жеребків у пристрої кожен учасник жеребкування дістає жеребок з
пристрою у порядку розміщення дітей у списку, сформованого в алфавітному порядку,
розпаковує його, демонструє та оголошує усім присутнім учасникам жеребкування та членам
комісії його зміст. У разі відсутності під час жеребкування одного з батьків дитини або
уповноваженої ними особи жеребок замість них дістає з пристрою визначений конкурсною
комісією член цієї комісії.
Інформація про результат кожного учасника жеребкування відразу фіксується у протоколі
засідання конкурсної комісії.
7. Після діставання останнього жеребка головою або одним з членів конкурсної комісії
оголошуються результати жеребкування, що фіксуються в протоколі, який підписується усіма
членами конкурсної комісії, та є підставою для видання відповідного наказу про зарахування
дітей на вільні місця.
8. Учасник жеребкування може звернутися зі скаргою до органу, у сфері управління якого
перебуває заклад освіти, протягом двох робочих днів після оголошення результатів
жеребкування.
3. Зарахування до гімназії
1. Зарахування до 5 класу закладу освіти І-ІІ або І-ІІІ ступенів відбувається після видання
наказу про переведення до нього учнів 4 класу цього ж закладу освіти. На вільні місця (у разі їх
наявності) діти зараховуються у такому порядку:
до початку навчального року – діти, які мають право на першочергове зарахування;
впродовж навчального року – у порядку надходження заяв про зарахування.
У разі створення додаткового 5 класу зарахування на вільні місця може відбуватися за
результатами конкурсного відбору, що організовується і проводиться відповідно до пунктів 2-
16 глави 4 цього розділу. У такому випадку оголошення про проведення конкурсного відбору
оприлюднюється не пізніше 01 червня.
Зарахування до 6-9 класів гімназії на вільні місця відбувається у порядку надходження заяв
про зарахування.
Інформація про кількість зарахованих учнів та наявність вільних місць оприлюднюється
відповідно до пункту 7 розділу І цього Порядку.
2. Для зарахування до закладу освіти ІІ або ІІ-ІІІ ступенів заяви подаються до 31 травня
включно.
У разі, якщо кількість поданих станом на 31 травня заяв не перевищує загальної кількості
місць у п’ятому (п’ятих) класі (класах) закладу освіти, конкурсний відбір не проводиться і 01
червня видається наказ про зарахування усіх дітей.
У разі, якщо кількість поданих станом на 31 травня заяв перевищує загальну кількість місць у
п’ятому (п’ятих) класі (класах) закладу освіти, до 01 червня включно заклад освіти
оприлюднює оголошення про проведення конкурсного відбору, що організовується і
проводиться відповідно до пунктів 2-16 глави 4 цього розділу. Конкурс має бути проведений і
наказ про зарахування виданий до 15 червня включно.
Після 15 червня зарахування на вільні місця (за умови їх наявності) відбувається за
результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до пунктів 2-16 глави 4 цього
розділу.
До 6-9 класів переводяться всі учні, відповідно, 5-8 класів цього ж закладу освіти, які не
виявили намір припинити навчання в ньому.
Зарахування до 6-9 класів на вільні місця відбувається за результатами конкурсного відбору,
що проводиться відповідно до пунктів 2-16 глави 4 цього розділу.
Інформація про кількість зарахованих учнів та наявність вільних місць оприлюднюється
відповідно до пункту 7 розділу І цього Порядку.
3. Зарахування до 5 класу дітей, які у 2018 і наступних роках були зараховані до 1 класу
закладів освіти з поглибленим вивченням окремих предметів та профільним навчанням,
відбувається за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до пунктів 2-16
глави 4 цього розділу.
4. Зарахування до ліцею
1. Зарахування до 10 класу закладу освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів відбувається після видання
наказу про переведення до нього учнів 9 класу цього ж закладу освіти, які не виявили намір
припинити навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти
відповідно до цього Порядку.
На вільні місця (у разі їх наявності) діти зараховуються шляхом конкурсу відповідно до пунктів
3-16 цієї глави, крім випадку, визначеного пунктом 2 цієї глави.
Для зарахування до закладу освіти ІІІ ступеню заяви подаються до 15 червня включно. До
закладу освіти ІІІ ступеня зарахування відбувається, як правило, шляхом конкурсу відповідно
до пунктів 2-16 цієї глави.
Інформація про кількість зарахованих учнів та наявність вільних місць оприлюднюється
відповідно до пункту 7 розділу І цього Порядку.
2. Конкурс не проводиться у випадку, якщо кількість поданих заяв про зарахування станом на
15 червня не перевищує загальної кількості місць у класі (класах) закладу освіти з
урахуванням нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну
середню освіту».
У такому випадку наказ про зарахування видається впродовж одного робочого дня, після якого
зарахування відбувається на вільні місця у порядку надходження заяв.
3. Рішення про проведення конкурсу має бути оприлюднене не пізніше наступного робочого
дня після його прийняття та містити інформацію про дату, місце і час проведення вступних
випробувань.
Конкурс (основні вступні випробування) має бути завершений впродовж двох тижнів з дня його
оголошення (з врахуванням часу для подання апеляційних скарг відповідно до цього Порядку).
Наказ про зарахування видається не пізніше наступного робочого дня після оголошення
результатів конкурсу або прийняття відповідного рішення апеляційною комісією.
4. До початку та впродовж навчального року можуть бути проведені додаткові вступні
випробування для зарахування на вільні місця (за умови їх наявності) у 10-11 (12) класах, що
проводяться на загальних засадах (у тому ж порядку і за аналогічними завданнями, що і
основні вступні випробування). У такому випадку наказ про зарахування видається не пізніше
наступного робочого дня після оголошення результатів конкурсу або прийняття відповідного
рішення апеляційною комісією.
5. Порядок вступу до закладу освіти та конкурсні завдання для вступних випробувань
схвалюються педагогічною радою закладу освіти та затверджуються його керівником.
Порядок вступу та зразки конкурсних завдань для вступних випробувань мають бути
оприлюднені в закладі освіти та на його веб-сайті (а у разі його відсутності – на веб-сайті
органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) не менше ніж за два місяці до
початку проведення конкурсних випробувань.
6. Конкурс є публічним заходом і має відбуватися з дотриманням принципів академічної
доброчесності, прозорості, відкритості, справедливості, чесності, об’єктивності, рівності та
неупередженості.
Для захисту інтересів дітей з особливими освітніми потребами мають здійснюватися заходи
щодо забезпечення розумного пристосування при проведенні конкурсу. Для здійснення
попередньої організаційно-технічної підготовки таких заходів у заяві мають бути зазначені
особливі освітні потреби дитини.
7. Для проведення конкурсу створюється конкурсна комісія, а для оцінювання результатів
конкурсних випробувань – предметні комісії за кожним з предметів. Склад конкурсної і
предметних комісій затверджується керівником закладу освіти. Один і той же педагогічний
працівник (крім практичного психолога) не може входити до складу більш ніж однієї комісії.
Види, форми проведення та кількість конкурсних випробувань (але не більше двох), перелік
питань з навчальних предметів, за якими проводитимуться випробування, а також теми
творчих робіт із зазначенням вимог до їх змісту, порядку оформлення та подання схвалюються
педагогічною радою закладу освіти та затверджуються його керівником.
Вступні випробування мають бути спрямовані виключно на перевірку результатів навчання,
визначених державними стандартами початкової та базової середньої освіти.
8. Конкурсні випробування проводяться в усній, письмовій та/або з використанням цифрових
технологій (тестування, у тому числі комп’ютерне, диктант, письмова робота, усне опитування
за білетами, захист творчих робіт, співбесіда тощо).
9. Забороняється вимагати від учнів характеристики з попереднього місця навчання, довідки з
місця роботи батьків та інших документів, не передбачених цим Порядком. Конкурсні
випробування здійснюються на безоплатній основі.
10. Вступні випробування з одного навчального предмета для усіх вступників мають
відбуватися, як правило, в один день.
Не допускається застосовувати ті самі варіанти завдань для випробувань, що відбуваються у
різні дні.
11. Роботи учасників конкурсу та аркуші із записами, зробленими вступниками під час
підготовки до усного випробування, а також результати конкурсних випробувань, оформлені у
вигляді протоколів відповідної комісії, зберігаються у закладі освіти не менше одного року.
12. Результати усного випробування оголошуються в той самий день, письмового, цифрового
– не пізніше ніж через три робочих дні після його проведення.
Особи, які брали участь у конкурсі, зараховуються до закладу освіти згідно з отриманими
результатами конкурсних випробувань.
Списки учасників конкурсу із виставленими балами оприлюднюються у приміщенні закладу
освіти.
13. Учасник конкурсу (чи один із батьків), який не згоден з рішенням конкурсної комісії, може
звернутися з апеляційною скаргою до органу, у сфері управління якого перебуває заклад
освіти, протягом двох робочих днів після оголошення результатів конкурсу.
Апеляційна комісія відповідного органу управління зобов’язана розглянути апеляційну скаргу
впродовж трьох робочих днів з дня її надходження та ухвалити обґрунтоване рішення. До
складу апеляційної комісії не можуть входити працівники закладу освіти, в якому проводився
конкурс. Проведення будь-яких додаткових конкурсних випробувань дитини під час розгляду
апеляційної скарги забороняється.
14. Апеляційна комісія має право:
1) залишити рішення конкурсної комісії без змін;
2) змінити чи анулювати результати оцінювання учасника (учасників);
3) визнати результати конкурсу недійсними.
У випадку визнання результатів конкурсу недійсними орган, у сфері управління якого
перебуває відповідний заклад освіти, зобов’язаний організувати конкурс повторно.
15. Особа має право брати участь у конкурсах, що проводяться різними закладами освіти. У
разі, якщо особа визнана переможцем у декількох закладах освіти, вона зараховується до того
з них, до якого надала оригінал документа про освіту та інші, визначені цим Порядком,
документи упродовж 5 робочих днів після оголошення результатів конкурсу у відповідному
закладі, але не пізніше 31 серпня.
16. Керівник закладу освіти зобов’язаний забезпечити організацію та проведення конкурсу з
дотриманням вимог цього Порядку.
ІІІ. Переведення учнів між закладами освіти
1. Для переведення учня з одного закладу освіти до іншого учень чи один з його батьків (для
учнів, які не досягли повноліття) має звернутися до обраного ним закладу освіти щодо
можливості зарахування з відповідним письмовим зверненням (запитом) в довільній формі, у
тому числі шляхом надсилання його сканованої копії електронною поштою.
Керівник закладу освіти упродовж п’яти робочих днів з дати надходження такого звернення
(запиту) має надати заявнику письмову відповідь (у тому числі шляхом надсилання її
сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у
певному класі та, відповідно, можливість чи неможливість зарахування учня до цього класу.
У письмовому підтвердженні можливості зарахування дитини має бути вказаний кінцевий
термін для подання заяви про переведення та подання особової справи учня.
2. До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються:
заява одного з батьків учня (для учнів, які не досягли повноліття) або учня;
письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість
зарахування до нього відповідного учня.
3. Упродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів керівник закладу
освіти зобов’язаний видати наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу
освіти та видати особову справу учня.
4. Упродовж п’яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів
учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) має подати до закладу
освіти, до якого переводиться учень:
заяву про зарахування згідно з додатком 1 до цього Порядку;
особову справу учня.
У такому випадку наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий упродовж
одного робочого дня з дня отримання документів, визначених цим пунктом Порядку.
ІV. Відрахування учнів із закладів освіти
1. Із закладу освіти відраховуються учні, які:
1) здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту;
2) зараховані до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
3) переводяться до іншого закладу освіти відповідно до розділу ІІІ цього Порядку;
4) вибувають на постійне місце проживання за межі України.
Відрахування із зазначених підстав здійснюється шляхом видачі відповідного наказу
керівником закладу освіти.
Про відрахування учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з
причин, передбачених підпунктами 3 і 4 цього пункту, заклад освіти, з якого переводиться
(відраховується) учень, не пізніше наступного робочого дня з дня видання наказу повідомляє
відповідну службу у справах дітей.
2. За рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу керівника можуть бути відраховані
(чи переведені на іншу (окрім денної) форму здобуття загальної середньої освіти у цьому ж чи
іншому закладі освіти) учні 9 класу, яких було зараховано до закладу за результатами
конкурсу і які здобули початковий результат (1, 2 чи 3 бали) чи не здобули жодного результату
річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з одного з предметів, що ними
вивчалися поглиблено відповідно до освітньої програми та навчального плану закладу освіти
чи індивідуального навчального плану учня.
Про можливе відрахування батьки дитини та орган управління освітою за місцем проживання
учня повинні бути письмово поінформовані у двотижневий строк до дня засідання педагогічної
ради щодо можливого відрахування.
Рішення про відрахування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,
приймається лише за згодою органів опіки та піклування.
3. Особи, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали
відповідний документ про освіту після завершенню останнього класу ліцею, відповідно до
рішення педагогічної ради можуть бути відраховані з закладу освіти або переведені на іншу
(крім денної) форму здобуття освіти в цьому ж або іншому закладі освіти.
Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому. 

Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками. 

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка. 

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти. 

Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д. 

До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він. 

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами. 

Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом. 

Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії. 

"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою. 

Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто. 

Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити). 

Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку. 

Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії. 

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи. 

Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою. 

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою. 

Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше. 

Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили. 

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?). 

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання. 

Аналіз малюнка 

Про переживання дитини обов'язково "проговориться" її малюнок. Тому пропонуємо дитині намалювати малюнок на тему "Я і школа". 

Кількість малюнків. 

Ставити "діагноз" можна, тільки маючи не один, а декілька малюнків дитини. Варто врахувати, що малюнок відображає не тільки тривоги, але і бажаний хід подій для дитини. 

Напрямок руху. Якщо малюнок спрямований вліво - у фокусі уваги малюка родина, підтримка батьків і емоції, які вона відчуває. Зсув вправо відповідає за соціальну сферу: на даний момент дитина реалізує себе в спілкуванні з іншими людьми. 

Деталі. Важливо стежити за тим, що дитина постійно виділяє, малюючи. Наприклад, промальовані руки (з пальцями) - це його вміння пристосовуватися і встановлювати відносини, акцент на гудзиках у героїв малюнків - прагнення піти у себе. 

Контури. Чіткі контури по всьому малюнку (або в якихось деталях) - центри напруги для дитини або ж джерела обмеження в якихось її діях. 

Штрихування. Якщо малюк по-різному зафарбовує предмети, значить, у ньому "живе" відразу декілька емоцій, які іноді суперечать одна одній. Може бути, йому з якоїсь причини морально важко. 

Колір. Для кожного малюка - потрібен окремий колірний "словничок". Щоб його скласти і по ньому "розшифрувати" його емоції, можна пограти в гру, задаючи дитині запитання: "Якщо це радість (або будь-яка інша емоція), якого вона кольору?". 

"Я" на малюнку. Чим краще малюк промальовує (колір і плавність ліній) себе на малюнку, тим впевненіше він відчуває себе в своєму тілі і в світі. Чоловічок, намальований тонкими лініями, "паличками" - можливо, у малюка велике фізичне або інтелектуальне навантаження. Дитина взагалі не малює себе - вона не відчуває себе членом соціуму. 

У зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України від 16.11.2000 року за № 1717 постанови „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” особливого значення набуває забезпечення готовності дітей старшого дошкільного віку до школи. За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина набуває відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку. 
За традиційною періодизацією психічного розвитку дитини дошкільний вік триває 7 років. Криза цього віку вважається перехідним періодом, який умовно відмежовує молодший шкільний вік од дошкільного. Нині багато дітей починає навчатися не з 7-ми, а з 6-ти років. Тому виникає багато питань, які потребують спеціального обговорення. 

Які ж особистості учнів – шестирічок? 
Соматичне здоров’я - головний чинник нормального розвитку психіки дитини. Доведено, що причина низького рівня успішності дітей – погане здоров’я. 
В Україні на 1000 дітей припадає майже 1460 різноманітних захворювань. 
Зі 100 новонароджених в Україні тільки 20 мають задовільний стан здоров’я. 
Ще кілька цифр без коментарів: 
- 70 % новонароджених мають патологічні відхилення у розвитку, які з’являються під час вагітності та пологів; 
- 60 – 70 % дітей мають соматичні порушення ще на початку свого розвитку; 
- у понад 80 % дітей, які йдуть до школи, виявлено відхилення у стані здоров’я; 
- близько 10 % дітей, які вступають до школи, мають порушення психічного здоров’я; 
- 25 – 30 % - порушення у розвитку моторних функцій; 
- 30 – 35 % - порушення зорово-просторового сприйняття та зорово-моторних координацій 
Збільшується маса мозку, який на кінець шостого року сягає 1350 грамів, що становить 90 % маси мозку дорослої людини, розвиваються його функції, а саме: 
- порівняно з попередніми стадіями розвитку дитини значно зростають сила і роль гальмівних процесів; 
- удосконалюється мовне і диференційоване гальмування, словниковий запас шестирічної дитини складає 3000 – 3500 слів. 
Інтелектуальна сфера, в основному, вже готова до систематичного навчання, але варто враховувати певні особливості: 
- переважає наочно-образне мислення, логічна форма мислення хоча і доступна, але ще не типова, не характерна; 
- пам’ять – мимовільна (запам’ятовується, головним чином, те, що цікаво, а не те, що потрібно запам’ятати); 
- специфіка уваги така, що дитина здатна продуктивно займатися однією справою не більше 10 – 15 хвилин. 
Особливості особистості шестирічок: дитина вже прагне до самоствердження в таких видах діяльності, що підлягають суспільній оцінці й охоплюють сфери життя, колись недоступні. 
Старший дошкільник виявляє цікавість до морально-психологічних норм і правил поведінки у світі дорослих. 
Дитина вчиться підкоряти їм свою поведінку, але довільність ще тільки починає формуватися. 
Усі компоненти вольової дії (здатність поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій, виконати його, виявити зусилля у випадку подолання перешкоди, оцінити результат своєї дії) ще недостатньо розвинуті. 
Дослідники зазначають, що в дошкільному віці ціль досягається успішніше за ігрової мотивації. 
До моменту вступу до школи мотиваційна сфера дитини зазнає змін. Її мотиви пов’язані з інтересом до світу дорослих, із прагненням бути схожим на них; інша важлива група мотивів – це встановлення і збереження позитивних взаємин з дорослими в родині, у школі, у дитячому садку; мотивами діяльності нерідко виступають і мотиви особистих досягнень; також присутні і пізнавальні мотиви. Слід зазначити, що мотиваційна готовність до школи визначається сформованістю в дитини „внутрішньої позиції школяра”. Навчання успішне, якщо дитина орієнтована на змістові сторони шкільного життя: хоче вчитися, щоб уміти читати, писати, багато знати тощо. 
Самооцінювання в цьому віці являє собою узагальнене емоційне враження про себе як про „гарного” чи „поганого”. Власне уміння оцінювати себе й інших ще не розвинене, і дітям буває важко зрозуміти критерії оцінювання педагога. 
Нестійкість поведінки, що залежить від емоційного стану дитини, ускладнює як відносини з педагогом, так і колективну роботу дітей на уроці. Ця проблема успішно розв’язується, якщо в дитини сформована „внутрішня позиція школяра”; вона приймає нову соціальну роль (ніби приймає правила гри і діє відповідно до них). 
Крім того у дітей повинна бути сформована комунікативна готовність до навчання, яку забезпечують мотиви спілкування з дорослими, а також навички спілкування в групі однолітків. 

Навчання дітей шести років повинне будуватися з урахуванням специфіки їхнього розвитку. 
1. Якщо шестирічна дитина швидко стомлюється, виконуючи ту саму роботу, у класі потрібно забезпечити зміну різноманітних видів діяльності. 
2. Урок треба складати з кількох частин, об’єднаних спільною темою. 
3. Не можна давати завдання, що вимагають тривалого зосередження на одному предметі, виконання серії монотонних точних рухів тощо. 
4. Оскільки дитина прагне все вивчити в наочно-образному і наочно-діючому планах, велике значення повинне приділятися практичним діям із предметами, роботі з наочним матеріалом. 
5. Завдяки потребі в грі напружено-емоційній насиченості всього життя шестирічні діти значно краще засвоюють програму в ігровій формі, ніж у стандартній ситуації навчального заняття. 
6. Навчання дітей цього віку припускає „легкий” режим (тривалість уроку не більше 35 хвилин) у перерві між заняттями – фізичні розминки, ігри чи прогулянки, денний сон, відсутність домашніх завдань. 
7. Авторитарний стиль спілкування із шестирічними дітьми не просто не бажаний – він неприпустимий. 

Порушення у поведінці дошкільників 
Кожне таке порушення як правило спричинене: 
а) педагогічними прорахунками; 
б) недорозвиненістю ЦНС (вікова незрілість); 
в) незначними ушкодженнями мозку (унаслідок проблем у період вагітності та пологів), які можна лікувати за умови, що виховання до 7 – 8 років проводитиметься на залежному рівні. 
АГРЕСИВНІСТЬ 
Причини: 
1. Боязнь бути травмованим, ображеним, пережити напад, отримати ушкодження. 
2. Перенесена образа або душевна травма. 
Форми агресії: 
1. Фізична агресія – бійки, ламання речей. 
2. Вербальна агресія – діти ображаються, сваряться, глузують. 
Що з цим робити: 
- агресію слід спробувати стримати, висловити своє незадоволення подібною поведінкою. 
- Корисно запропонувати дитині прибрати все те, що вона потрощила. 

ЗАПАЛЬНІСТЬ, ГАРЯЧКОВІСТЬ 
Дитина схильна через дрібницю (на думку дорослого) влаштувати істерику, розплакатися, розізлитися, але агресії при цьому не виявляє. 
Що з цим робити: 
- відволікти дитину; 
- залишити її на самоті; 
- спонукати старших дітей висловити свої почуття словами. 
- Коли приступ мине, потрібен спокій, особливо, якщо дитина сама налякана силою своїх емоцій. 

ПАСИВНІСТЬ 
Дитина – „тихоня”, яка вирізняється доброю поведінкою. Але це не завжди так. Дитина може бути нещасною, пригніченою, але не спроможною висловити свої емоції. 
Причини: 
1. Реакція на неувагу. 
2. Негаразди вдома. 
3. Побоювання реакції незнайомого дорослого. 
4. Малий досвід спілкування. 
5. Невміння звертатися до дорослого. 
Ознаки: 
1. Посмоктування пальця. 
2. Дряпання шкіри. 
3. Висмикування в себе волос або вій. 
4. Розхитування стільця тощо. 
Що робити: 
- учитель та батьки мають допомагати дитині висловити свої переживання в іншій, прийнятнішій формі; 
- домогтись довіри дитини; 
- допомогти набути впевненості в собі. 

ГІПЕРАКТИВНІСТЬ 
Пік вияву припадає на 6 – 7 років. Якщо процес виховання налагоджено, то у більшості випадків до 14 – 15 років дитина врівноважується. 
Причиною гіпердинамічного синдрому є ушкодження головного мозку, викликані: 
1. Ускладненнями вагітності та пологів. 
2. Виснажливими соматичними захворюваннями. 
3. Фізичними та психічними травмами. 
Ознаки: 
1. Неуважність. 
2. Рухова загальмованість (дитина діє, не замислюючись над наслідками). 
Що робити: 
- не можна стримувати рухову активність такої дитини, її слід спрямувати в необхідне русло; 
- потрібно навчити дитину зосереджуватися. Тут у пригоді стане ліплення, малювання, конструювання. 
- Не можна на таку дитину тиснути суворими покараннями або заборонами та обмеженнями. 

Якщо говорити про готовність шестирічної дитини до систематичного навчання у школі, то важливо зазначити, що все-таки діти цього віку за особливостями психічного розвитку в більшості випадків залишаються дошкільниками. 
Їхня нервова система ще недостатньо зміцніла і може перевтомлюватися від систематичного фізичного і психічного навантаження. Але саме даний вік є сенситивним для навчання грамоті, засвоєння соціальних норм і правил поведінки. Так що успіх адаптації і навчання шестирічної дитини в школі багато в чому залежить від індивідуальних фізичних і психічних особливостей розвитку, сформованості готовності до школи (інтелектуальної, особистісної, соціально-психологічної), а також від стилю роботи вчителя і позиції батьків. 
Незалежно від того, коли дитина пішла в школу, у шість чи сім років, вона у якийсь момент свого розвитку проходить через кризу. Цей перелом може початися в сім років, а може зміститися до шести чи восьми років. Переживаючи кризу дитина приходить до усвідомлення свого місця в світі суспільних відносин. Вона відкриває для себе значення нової соціальної позиції – позиції школяра, пов’язаної з виконанням навчальної роботи. І нехай бажання зайняти це нове місце з’явилося в дитини не на самому початку навчання, а на рік пізніше, все одно, формування відповідної внутрішньої позиції докорінно змінює її самосвідомість. Як вважає Л.І. Божович, криза семи років – це період народження соціального „Я” дитини. Зміна самосвідомості приводить до переоцінки цінностей. Те, що було значимим раніше, стає другорядним. Так поступово навчальна діяльність виходить на перше місце, а гра перестає бути основним змістом життя дитини, хоча маленький школяр із захопленням грає і гратиме ще довго. 
У період фізіологічної кризи в організмі дитини відбувається різке ендокринне зрушення, що супроводжується бурхливим ростом тіла, збільшення внутрішніх органів, вегетативною перебудовою. Це вимагає більшої напруги і мобілізації резервів. Але, не зважаючи на труднощі, що супроводжують фізіологічну перебудову (підвищена стомлюваність, нервово-психічна чутливість дитини), фізіологічна криза дитини не стільки ускладнює, скільки, навпаки, сприяє більш успішній адаптації дитини до нових умов. 
Однак період адаптації є складним для першокласників (причому, як для тих, хто навчається із шести, так і для тих, хто навчається із семи років). Діти напружені не тільки фізично, а й психологічно. У деяких з’являється млявість, плаксивість, порушується сон і апетит, інші пере збуджуються, стають дратівливими. Усі вони стомлюються через перевантаження у школі. А стомлення приводить до зривів у поведінці, капризів. 
Допомогти дитині успішно пройти період адаптації до школи в першому класі – завдання вчителя, шкільного психолога і батьків. 
Важливу роль в адаптації дитини до школи має наступність методів роботи і педагогічного спілкування вихователя дитячого саду і педагогів школи, що працюють з дітьми шестирічного віку.