ПРОТОКОЛ

         засідання педагогічної ради

        27.10.2023                                                                             № 01-24/02

Голова педагогічної ради: Манко О.М., директор ліцею

Секретар: Трофименко А.І., вчитель початкових класів

Присутні:11 педагогічних працівників (Козлова Л.М., Трофименко А.І., Кулініч С.В., Богачова Л.І., Новохатня О.О., Лосєв В.В., Плутахіна А.А., Чаплінська Н.В., Наливайко Н.Л.)

Відсутні:  1 (Наливайко В.В.(служба в ЗСУ))

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про домашні завдання як чинник формування в учнів інтересу до навчання та розвитку ключових компетентностей.

                                                   Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.

1.1. Про результати опитування учнів і батьків щодо виконання та ефективності домашніх завдань.

                                                    Директор Манко О.М.

1.3. Про негативний вплив готових домашніх завдань на навчальну автентичність учнів.

                                                    Вчитель математики Чаплінська В.О.

2. Про результати впровадження національно-патріотичного виховання у закладі.

                                                   Заступник директора з НВР Чаплінська В.О. 

2.1. Про реалізацію національно-патріотичного виховання на уроках історії, української мови та літератури.

                                                    Вчитель історії Лосєв В.В.                                        

3. Про формування кібербезпеки та інформаційної гігієни у закладі  як важливої навички сучасності.

                                                     Вчитель інформатики Плутахіна А.А.

3.1. Про результати перевірки цифрової компетентності педагогів, використання ІКТ та дотримання кібербезпеки.

                                                      Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.                              

4. Про визначення єдиного документа коригування оцінок учнів закладу.

                                                    Директор Манко О.М.

5. Про організацію атестації педагогічних працівників у 2023-2024 н.р.

Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.

6. Про стан адаптації здобувачів освіти 1 класу до навчання в початковій школі.

Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.

7. Про стан адаптації здобувачів освіти 5 класу до навчання в основній школі.

Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.

8.  Про виконання рішення педагогічної ради.

Директор Манко О.М.

1. СЛУХАЛИ:

          Чаплінську В.О., заступника директора, яка повідомила, що невід’ємною частиною освітнього процесу є домашні завдання, мета яких:

- закріплення, поглиблення і розширення здобутих на уроці знань;

- повторення матеріалу та підготовка до засвоєння нового матеріалу;

- дослідження нових тем;

- розвиток навичок самостійної роботи та відповідальності;

- формування інтересу до навчання розвиток пізнавальних навичок, творчих здібностей;

- формування в дітей уміння самостійно працювати;

- розвиток ключових компетентностей тощо.

          Заступник директор запропонувала педагогічним працівникам розпочати засідання педагогічної ради коротким анонімним експрес-опитуванням, щоб потім порівняти дані відповіді із нормативними вимогами та відповідями, які дали учні і батьки.

Експрес-опитування для вчителів «Домашнє завдання»

1. Скільки часу в день має витрачати дитина початкової і базової  школи на приготування домашніх завдань?

2. На підготовку яких предметів, необхідно більше часу?

3. Чи потрібно виділяти час на пояснення домашнього завдання на уроці?

4. Чи потрібно озвучувати процедури і критерії оцінювання домашніх завдань?

5. Які домашні завдання Ви задаєте: традиційні (прочитати параграф, дати відповіді на запитання параграфа, виконати вправи, здачі з підручника) тести на онлайн платформах, пошуково-дослідницькі проєкти, інтерактивні, завдання із залученням цифрових технологій (створення презентацій, відео, програм тощо), творчі тощо?

6. Ви задаєте індивідуальні чи спільні домашні завдання?

7. Чи наголошуєте Ви дітям, що списування - це порушення принципів академічної доброчесності?

8. Чи перевіряєте Ви чи всі учні записали домашні завдання?

9. Чи вважаєте Ви, що домашні завдання задавати не потрібно?

10. Який відсоток учнів, в середньому виконує домашні завдання?

11. Чи звертаються до Вас діти, додатково, якщо не зрозуміли як потрібно виконати домашню роботу?

12. Чи об’єктивно Ви виставляєте оцінки за домашні завдання, пояснюючи дітям їх помилки?

          Наявність, обсяг, характер домашніх завдань визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», листами МОН від 29.10.2007 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів», від 28.01.2014 №1/9-72 «Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань», Державних стандартів, Методичних рекомендацій щодо викладання предметів, навчальних програм, календарно-тематичних, поурочних планів та Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти.

          Пункт 1 розділу 5 Санітарного регламенту передбачає, що організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі й здорові умови здобуття освіти. Санітарні норми визначають щоденну тривалість виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час. Учням 1-2 класів не рекомендується задавати домашні завдання – пункт 6 розділу 5 Санрегламенту. Виконання домашніх завдань учнями 3-5 класів  має займати не більше 1 години, у 6-9 класах –  1,5 години, у 10-11(12) класах – 2 години. Враховуючи норми, залежно від класу, час на виконання одного домашнього завдання з 1 уроку складає від 10 до 18 хвилин.

          Відповідно до наказу МОН від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти», Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи, затверджених наказом МОН України від 07 грудня 2018 №1362 (зі змінами внесеними наказами МОН України №21 від 09 січня 2020, №1096 від 02 вересня 2020), листа МОН від 29.10.2007 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів на вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі в учнів початкових класів та обмежується в учнів старших класів.

          Домашні завдання можуть бути усні, письмові, індивідуальні (розвивають індивідуальні здібності), парні та групові (розвивають навички співпраці). В межах академічної свободи вчителя, крім запропонованого переліку вправ та питань для самоперевірки з підручника, домашні завдання можуть включати в себе різні типи завдань. Види домашніх завдань суттєво відрізняються для молодших і старших учнів. Якщо для учнів початкових класів це вправи з домашнього читання, відпрацювання орфографії та лічби, то для старших учнів це виконання проєктів, підготовка до тестування, складання ЗНО. Задаючи домашні завдання, вчитель враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, їхні  пізнавальні  можливості,  специфіку  кожного  навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань. Вчителі встановлюють власні процедури, підходи до домашніх завдань, враховуючи потреби і особливості своїх учнів та вільно обирають форми, методи і засоби навчання, що відповідають освітній програмі. Але під час формування змісту домашніх завдань мають враховувати максимальний час на виконання всіх домашніх завдань і пам’ятати, що учень має виконувати завдання з кількох предметів. Учителі повинні спланувати роботу такого об’єму і змісту, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи, працездатність, стан здоров’я. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів, конспектування параграфа підручника, переписування творів.

          Заступник директора наголосила, що кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми освіти, яку він здобуває, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Оцінювання домашніх завдань належить до поточного оцінювання. Згідно частини 3 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», форми, зміст та спосіб оцінювання обирають вчителі, але учні мають бути ознайомлені із правилами, процедурами і критеріями оцінювання, будь-якої виконаної роботи, це зробить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх.

          Оцінювання навчальних здобутків, зокрема, домашніх завдань сильно впливає на мотивацію учнів до навчання. І коли учні не розуміють, чому отримали нижчу оцінку, ніж очікували, їхня мотивація до навчання знижується. Водночас якщо учню не пояснити, чому він отримав високу оцінку, його це також дезорієнтує та не дозволяє зробити висновки на майбутнє. Якщо ж хтось поруч отримує або відверто завищену чи занижену оцінку без її обґрунтування, це викликає відчуття несправедливості. Тому в нашому закладі розроблені та оприлюднені  критерії, процедури оцінювання здобувачів освіти.

          Залежно від підготовки  учнів,  їх  індивідуальних  особливостей   сприйняття та з метою формування інтересу до навчання, розвитку ключових компеентностей, домашні завдання потрібно диференціювати, використовувати компетентнісний та STEM підхід. За результатами опитування цікавими для учнів є написання традиційні, творчі (написання есе), проведення домашніх експериментів,  досліджень, цифрових технологій, спільна творча робота, виконання проєктів, квестів, віртуальні подорожі.

          Тож педагогам варто зважати на ключові моменти в постановці домашніх завдань, зокрема:

- якість завдань повинна переважати над кількістю;

- завдання мають бути ретельно розроблені й прямо пов’язані із навчанням у класі;

- учні повинні чітко усвідомлювати мету завдання;

- повинні бути наявні усі засоби, в усіх учнів, для виконання завдань;;

- учителі повинні навчати дітей учитися;

- щоб завдання були корисними, має бути налагоджений високоякісний зворотний зв’язок;

-  домашні завдання не повинні бути покаранням за неуспішність.

          Тому домашні завдання мають розвивати критичне мислення - це дослідження проблем, формулювання аргументів; вирішення математичних головоломок та практичних завдань; підготовку до участі у дебатах та обговореннях.

          Домашні завдання мають формувати комунікаційні навички - це розробка публічних виступів та презентації; письмове спілкування, включаючи складання листів та есе; ведення діалогів і спільні обговорення; соціальні навички та співпраця; робота у групах та командних проектах; вирішення конфліктів; здійснення рольових ігор та симуляцій.

          Домашні завдання мають вчити планувати та організовувати свою діяльність - це самостійне навчання і вивчення нових навичок, ознайомлення із новими ресурсами, інструментами; пошук, відбір та оцінка інформації з різних джерел.

          Домашні завдання мають розвивати креативність та інноваційність - це  створення власних проектів і ідей, створення інформаційних продуктів, презентацій, звітів; розв'язання завдань та виконання завдань нестандартними способами; пошук нових підходів та рішень. Розв'язання цих різноманітних завдань, розвиває в учнів ключові компетентності, які є корисними у всіх сферах життя.

ВИСТУПИЛИ:

          Манко О.М., директор, яка зазначила, що якість поставлених домашніх завдань важливіша, ніж кількість роботи, яку вимагають від учня. Науковці зробили дослідження, що вплив домашнього завдання зменшується, коли учні витрачають на нього більше часу. Найефективніше – це давати завдання з певного предмета двічі на тиждень. Дуже важливим є зв’язок домашнього завдання із вивченим на уроці, домашнє завдання має бути невід’ємною частиною навчання, а не доповненням. Для максимізації впливу також важливо, щоб учні отримували високоякісний зворотний зв’язок щодо своєї роботи. Більшість домашніх завдань учні й учениці виконують індивідуально, проте дослідження показують, що завдання, орієнтовані на співпрацю однокласників, використання цифрових технологій корисніші тощо.

          Директор запропонувала порівняти відповіді із відповідями, які дали учні і батьки закладу та презентувала результати проведеного опитування б щодо виконання, ефективності домашніх завдань та наголосила, що:

- 62,5%  учнів витрачають більше 2 годин на приготування домашніх завдань;

- 62,5% учнів найбільше часу витрачають на виконання домашніх завдань з математики, фізики, української, зарубіжної літератури;

- 100% учнів  розуміють зміст домашніх завдань, тому, що вчитель пояснює завдання;

- 25% учнів не виконують домашні завдання самостійно, а лише з допомогою дорослих;

- 25% учнів стверджують, що вчителі не озвучує критерії та процедури оцінювання домашніх завдань;

- 29% не користуються додатковими джерелами для повного розуміння і виконання домашніх завдань;

- 38,7% учнів використовують готові домашні завдання з Інтернету;

- 38,7% учнів списують домашні завдання;

- 11,5% учнів повідомили, що найцікавішими є не індивідуальні традиційні завдання, а завдання із використанням цифрових технологій, виконання домашніх експериментів, спільних проєктів;

- 21% учнів впевнені, що вчителі виставляють оцінки за домашні роботи не об’єктивно;

- 25% учнів, 100% батьків вважають, що домашні завдання задавати  потрібно;

- 17,7% батьків не допомагають виконувати домашні завдання, через брак часу;

- 43,5% батьків звернули увагу, що домашні завдання їх діти не записують;

- 38.7% батьків наголосили, що діти користуються готовими домашніми завданнями.

          Які домашні завдання задавати і як їх перевірити, щоб учням не було нудно? Вийти до дошки і розповісти вивчене правило або переписати із зошита вирішений приклад – багатьом учням така перевірка здається не цікавим заняттям. Нерідко з цієї причини відпадає всяке бажання самостійно виконувати підготовку вдома. Тому виконання домашніх завдання, багато в чому залежить від тих способів і форм перевірки, які обирає вчитель.

          Директор запропонувала колегам декілька цікавих способів щодо підготовки домашніх завдань.

1. Дискусія

Для її проведення клас необхідно розбити на групи, кожна з яких буде виступати на захист своєї позиції чи погляду на проблему. Одна точка зору може бути викладена в підручнику або довіднику, а інша, відмінна від неї, може належати комусь з учнів або вчителю. У дискусії важливі міркування й аргументи учнів, а результатом її стане глибше пізнання сутності вивченого і повтореного вдома явища.

2. Інтерв'ю для автора

Це незвичайний і дуже цікавий спосіб. Учитель пропонує дітям придумати вдома декілька питань автору відкриття, винаходу, твору, щоб глибше пізнати його суть. Відповідати на питання учні будуть в класі, а на найскладніші з них – вчитель. Наприклад, при перевірці домашнього завдання з хімії можна адресувати запитання Дмитру Івановичу Менделєєву, з фізики – Ісааку Ньютону, по геометрії – Піфагору, з літератури – Лесі Українці.

3. Несподівані питання

Завдання - сформулювати питання по-іншому, ніж в підручнику після параграфа. Якщо учень сумлінно підготувався до уроку, труднощів з відповіддю у нього не виникне, а певне розмаїття в процес перевірки буде внесено.

4. Взаємне опитування

Учні готують вдома цікаві запитання по матеріалу підручника та проводять опитування один одного.

5. Малюємо відповідь

Вчитель надає запитання, відповіді на які треба намалювати. Дітей варто попередити, що відповіді треба не озвучувати, а зображати на папері.

7. Інтелектуальна мапа знань

Вчитель пропонує тему, знання з якої учні передають у вигляді інтелектуальної мапи знань.

          Секрет ефективності домашніх завдань залежить від того, наскільки цікавими і різноманітними за формою і змістом  вони будуть. Важливим є  гармонійне поєднання педагогами традиційних і незвичайних, оригінальних, цікавих інструментів і методів, які активізують розумову діяльність в учнів, підвищують самостійність, породжують і зберігають мотивацію регулярно і якісно виконувати домашню роботу.

ВИСТУПИЛИ:

          Чаплінська Н.В., вчитель математики, яка звернула увагу присутніх на не дотримання принципів академічної доброчесності частиною учнів щодо списування готових домашніх завдань, які можна вільно знайти в мережі Інтернет чи у книжкових магазинах. Наявність вільного доступу дитини до готових домашніх завдань спонукає не виконувати роботу самостійно та скористатися зробленими завданнями якщо :

 - наявний завищений обсяг завдань, це призводить до перевантаження учнів і викликає стрес;

- брак індивідуалізації, готові завдання часто не враховують індивідуальні особливості та потреби учнів, це призводить до втрати інтересу до навчання та погіршення результатів;

- обмеження вільного часу, завдання, які забирають багато часу, обмежують час для відпочинку, гри, фізичної активності та соціального життя учнів;

- створення надмірного конкуренційного тиску, авдання, які надто складні чи конкурентно-орієнтовані,  сприяють появі надмірного тиску та стресу серед учнів;

- спотворення цілей навчання, якщо завдання стають ціллю самою собою, то учні втрачають інтерес до самого навчання та розуміння важливості знань;

- втрата навчальної автентичності, готові завдання призводять до втрати творчості та самостійності учнів, оскільки вони просто виконують заздалегідь підготовлені відповіді.

          Частина батьків заохочують дітей користуватися готовими домашніми завданнями через байдужість до навчальних результатів дитини, через відсутність часу на пояснення домашніх завдань, чи  перевантаження дітей уроками та відповідно домашніми завданнями. Є батьки, котрі вважають, що готовими домашніми завданнями можна користуватися для самоперевірки й розібратися з тим, що залишається незрозумілим. Але коли щось із домашнього завдання залишається незрозумілим – найкраще – попросити вчителя пояснити це, а не списати. Дитина має право помилятися, бо коли вона помиляється – вона вчиться. Тому навіть якщо дитина на чернетці виконала завдання самостійно, а в чистовик переписує ідеально виправлене з допомогою готових домашніх завдань – це також негативно впливає на її розвиток. Коли дитина постійно списує домашні завдання, вона не закріплює отримані на уроці знання й не здобуває нові. Успішність такої дитини, інтерес до навчання знижується. Також списування негативно впливає на розвиток життєвих навичок та компетентностей дитини, зокрема, вміння навчатися впродовж життя, вчитися самостійно, креативно мислити, на формування допитливості, на вміння самостійно досліджувати та робити висновки, вирішувати складні завдання тощо. Адже вчитель розуміє, коли дитина використовує ГДЗ вдома, адже домашні завдання виконані ідеально, а на уроці учень не показує таких результатів, відповідно оцінки з предмета постійно знижуються.

           Для того, щоб домашні завдання мали позитивний вплив, важливо, щоб вони були ретельно підібрані, відповідали віковим та рівневим потребам учнів, стимулювали самостійність та мислення, а також були частиною цілісного освітнього процесу, а не просто формальним завданням.
УХВАЛИЛИ:
Вчителям закладу :

1.1. Забезпечити виконання п.6 розділу V Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗУ від 25.09.2020  № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 20.09.2021, № 1371 від 01.08.2022) витрати часу на виконання домашніх завдань:

- 1-2 класи - 0 годин;

- 3-5 класи - не більше 1 години;

- 6-9 класи - 1,5 години;

- у 10-11(12) класах – 2 години.

                                                                                     Постійно

1.2. Не допускати перевантаження учнів та завищення обсягу домашніх завдань.

                                                                                     Постійно

1.3. Не задавати домашні завдання на вихідні, святкові, канікулярні дні учням 3-4 класів та обмежити кількість домашніх завдань для учнів 5-9 класів.

                                                                                     Постійно

1.4. Використовувати авторські, творчі, компетентісні, диференційовані домашні завдання з метою не допущення списування, дотримання принципів академічної доброчесності та розвитку ключових компетентностей учнів.

                                                                                        Постійно

1.5. Пропонувати учням нетрадиційні та сучасні домашні завдання: створення цікавих наукових постів в Інстаграм, короких відео в ТікТок, ігор на онлайн ресурсах тощо.

                                                                                        Постійно

2. Класним керівникам провести батьківські зустрічі на тему «Негативний вплив готових домашніх завдань на навчальну автентичність дитини»

                                                                                         До 10.11.2023

Голосували:  ЗА -11

Голосували:  ПРОТИ- 0

Утримались – 0

2. СЛУХАЛИ:

          Чаплінську В.О.,заступника директора з НВР, яка заначила, що на виконання Указу Президента України від 18.05.2019 №286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки», від 30.06.2021 №673 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року», наказу МОН України від 06.06.2022 №527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641», затверджених Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року та з метою виховання самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовноморальних цінностей Українського народу, національної самобутності у закладі сформована система роботи із національно-патріотичного виховання.

          Національно-патріотичне виховання сплановане у річному плані роботи закладу та здійснюється наскрізно - через освітній процес, позакласну виховну діяльність, діяльність органів учнівського самоврядування, план роботи педагога-організатора, плани класних керівників. Реалізується через різноманітні форми і методи роботи:

- інформаційно-масові: тематичні уроки, квести, вікторини, екскурсії до культурних історичних пам’яток, музеїв;

- наочні:інформаційні куточки, виставки дитячої творчості, тематичні стенди, фотовиставки, виставки літератури в бібліотеці, навчальних кабінетах;

- інтегровані: учнівське самоврядування та волонтерський рух, гурткова робота, тематичні тижні та місячники;

- індивідуальні:  виготовлення лепбуків, буклетів, плакатів, написання есе, творів, рефератів, нарисів, створення родинного дерева;

- діяльнісно-практичні: проекти, огляди-конкурси, конкурси, пошуково-дослідницька робота, участь у Всеукраїнських акціях, упорядкування територій біля пам’ятників, пам’ятних знаків та меморіалів, участь у військово-спортивних змаганнях;

- діалогові: тематичні виховні години, бесіди, уроки мужності, зустрічі.

          В умовах війни провідним напрямком національно-патріотичного виховання виступає військово-патріотичне виховання. Системна організація військово-патріотичного виховання спрямована на підготовку підростаючого покоління до оволодіння початковою військовою підготовкою, формування психологічної, фізичної та морально-духовної готовності до захисту України. Педагогом - організатором, класними керівниками проведені тематичні години, вікторини, змагання серед учнів базової школи, спрямовані на виховання поваги до ЗСУ.

          Під час проведення уроків, занять педагогічні працівники ознайомлюють дітей із методами протидії дезінформації, спонукають зростаючі особистості до активної протидії аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму; розвивають духовність і моральність, утверджують традиційні сімейні цінності, виховують повагу до Конституції України, законів України, державної символіки, українського народу.

          Працюючи над реалізацією Стратегії національно-патріотичного виховання, педагогічний колектив всю виховну роботу спрямовує на виховання свідомого громадянина, патріота України. Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. У кожній класній кімнаті та на коридорі оновлені куточки державної символіки, у кабінеті української мови наявна локація народознавчого напряму, у кабінеті історії, бібліотеці оформлені змінні тематичні виставки. 

          Традиційними стали відзначення та проведення першого уроку, уроків пам’яті, патріотичних конкурсів. До Дня захисників і захисниць України проведено мітинг присвячений відкриттю меморіальних дошок земякам, які загинули на війні захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі.

          Національно-патріотичне виховання особливо актуальне в умовах потужної інформаційної боротьби. Щодня на нас впливає величезна кількість різноманітної інформації-тривожної, шкідливої, маніпулятивної, обнадійливої. Завдання освіти - навчити дітей критично сприймати будь-яку інформацію, що надходить, вміти розрізняти маніпуляції, усвідомлювати їхні наслідки. Класними керівниками постійно проводиться роз’яснювальна робота, навчання з медіаосвіти «Вчимось розрізняти фейки», «Як не стати заручниками неправдивої інформації», де діти навчаються усвідомлено приймати рішення ефективно протистояти маніпуляціям.     

          Ряд тематичних заходів пройшло до Дня прапора, Дня незалежності України, Дня українського козацтва. Проведені години спілкування, бесіди, інформ-дайджести, змагання, вікторини, квести, фоточеленджі «Моя країна - Україна», «Історію знаємо - народ поважаємо», «Подолаємо! Переможемо!» тощо.

          Велике значення в національно-патріотичному вихованні має екскурсійна діяльність, ознайомлення з місцями-пам’ятками, визначними діячами. Із метою вивчення історичного минулого рідного краю, традицій та звичаїв учні відвідують та віртуально подорожують історико-краєзнавчими музеями,  галереями, пам’ятними місцями.

          Учнівське самоврядування на чолі з презедентом учнівського парламенту                 залучає учнів до активної участі у громадському житті свого закладу, громади. Учні закладу беруть участь у акціях «Посади дерево», «Допоможемо, тим, хто потребує».

          Вихованню патріотичних почуттів учнівської молоді сприяє й участь у міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсах: Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «Знай і люби свій край», Всеукраїнській експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна», українознавчій грі «Соняшник»  та інших.

          Запорукою успішної діяльності є співпраця з батьками на засадах педагогіки партнерства. Велику роль у вихованні громадянина-патріота відіграють саме батьки. Саме вони, значною мірою, допомагають дітям осмислити себе як громадянина України, частинку своєї маленької батьківщини, своєї родини, допомагають сформувати патріотичні почуття.

          Класними керівниками організовуються для батьків лекторії, відкриті діалоги, зустрічі. Усвідомлюючи відповідальність щодо формування в учнів громадянських якостей, патріотизму, підготовки випускника, здатного до саморозвитку, самовдосконалення, наділеного високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, носія кращих надбань національної і світової культури, колектив закладу постійно аналізує та   удосконалює свою діяльність щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання

ВИСТУПИЛИ:

          Лосєв В.В., вчитель історії, який звернув увагу, що стрижнем системи виховання в Новій українській школі є національна ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, формування у нього активної громадянської позиції, відповідальності за країну. Патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання і передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини.

          Національно-патріотичне виховання реалізується і під нас навчання української мови та літератури, історія України. На уроках історії виховують повагу до Конституції України, Законів України, державної символіки- Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь; сприяють набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу; формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини; відновлення і вшанування національної пам'яті; утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до нашого часу; формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби; відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді; створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави; сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості; виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності; створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя.

          Виховання громадянина завжди було найважливішим завданням суспільства. Події, які ми пережили і які переживаємо зараз засвідчили, що державна незалежність потребує постійного захисту і глибокого розуміння, оцінки того що відбувається навколо нас. Тому в сучасних умовах суспільствознавча освіта виступає серцевиною моральності, патріотичності, правової культури і поведінки, формування честі і гідності у молодого покоління.

          Вчителі історії, української мови та літератури, засобами свого предмета проектують людину, виховують на своїх уроках юного патріота, формують патріотичні почуття і переконання на історичних прикладах, спрямовують до розвитку. Вчителі використовують різноманітні форми роботи як на уроці, так і в позаурочний час:

- інформаційні - дискусії, диспути, конференції, круглі столи, усні журнали;

- діяльнісні - створення проєктів,  презентацій, написання есе, постів;

- інтерактивні - ігри, квести, брейн-ринги, гугл-опитування;

- діалогічні - бесіди, рольові ігри, ситуаційні завдання, інтерв’ю відомої постаті;

- наочні - виставки, тематичні стенди, історичні бюлетені, лепбуки, дидактичні ігри. Учні беруть участь і у практичних заходах, таких як національні свята,  виставки, акції, конкурси, що сприяють розвитку історії та культури України.

          Важливо, щоб реалізація національно-патріотичного виховання була збалансованою, сприяла розвитку національно-патріотичних почуттів, створенню атмосфери взаєморозуміння та поваги.

УХВАЛИЛИ:

1. Визнати виконання Стратегії національно-патріотичного виховання у закладі, задовільним.

2. Педагогічному колективу продовжити виконання Стратегії національно-патріотичного виховання у 2024 році.

3. Відзначити роботу класних керівників щодо активного залучення учнів закладу до волонтерської діяльності, надання підтримки захисникам України.

3. Педагогу-організатору:

3.1. Доповнити заходи щодо організації роботи за напрямом «Національно-патріотичну виховання»  у 2024 році

                                                                                                           До 05.01.2024

3.2. Забезпечити виконання  напряму виховної діяльності «Національно – патріотичне виховання» шляхом проведення інформаційно-масових, наочних, інтегрованих, індивідуальних, діяльнісно-практичних заходів

                                                                                                          Протягом року

3.3. Висвітлювати роботу освітнього закладу з національно-патріотичного виховання на о сторінці сайту закладу та у соціальних мережах

                                                                                                        Постійно

3.4. Залучати до національно-патріотичного виховання учнів громадські організації, представників сучасного українського козацтва, організацій ветеранів, військово-патріотичних клубів, військовослужбовців, земляків - захисників.

                                                                                                          За потреби

3.5. Звітувати перед відділом освіти, молоді, спорту, культури та туризму Божедарівської селищної ради про проведені заходи із національно-патріотичного виховання.

                                                                                                  Відповідно до запитів                                                                                                                  

4. Класним керівникам:

4.1. Організовувати віртуальні екскурсії учнів класу до музеїв, пам’ятних місць для, знайомства з історичними  подіями

                                                                                                       Канікулярний час

4.2. Знайомити учнів із життям  захисників та захисниць України, видатними діячами у галузі культури, мистецтва, науки, спорту України.

                                                                                                           Постійно

4.3. Організовувати участь учнів в конкурсах, проєктах національно-патріотичного спрямування.

                                                                                                           Постійно

4.4. Підвищувати рівень педагогічної культури батьків щодо питань національно-патріотичного виховання дітей шляхом проведення батьківських зустрічей, батьківських діалогів нового формату.

                                                                                                             Постійно

5. Бібліотекарю:

5.1. Оновити, в бібліотеці, експозиції на тему національно-патріотичного виховання

                                                                                                              До 10.01.2024

5.2. Оновити, для вчителів, кейс освітніх навчально-методичних матеріалів щодо питань національно-патріотичного виховання дітей та просвітницької роботи з батьками.

                                                                                                               До 10.01.2024

6. Учителям історії,  української мови та літератури:

6.1. Використовувати нові форми й методи освітньої діяльності, які ґрунтуються на українських традиціях, історичних фактах.

                                                                                                                Постійно

6.2.  Залучити учнів до участі у проєктах «Врятувати від забуття», «Герої серед нас» тощо.

                                                                                                                 До 01.07.2024

Голосували:  ЗА -11

Голосували:  ПРОТИ- 0

Утримались – 0

3.СЛУХАЛИ:

          Плутахіну А.А., вчителя інформатики, яка повідомила, що з появою інтернету з’явився новий вимір – кіберпростір. Відповідно Законів України «Про Національну безпеку України», «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про електронні документи та електронний документообіг», Указу Президента України «Про Стратегію кібербезпеки», Постанов Кабінету міністрів України від 29.03.2006 №373 «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах», від 19.10.2016 №736 «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №399 від 15.05.2019, №687 від 07.07.2021, №710 від 24.06.2022, №899 від 22.08.2023) та з метою посилення кібернетичної захищеності, розуміння першочергових кроків при виявленні кібератак, кіберінцидентів, запобігання непередбачуваних ситуацій, забезпечення інформаційної безпеки та безпеки учасників освітнього процесу у закладі організована система роботи з даного напрямку.

    Забезпечення кібербезпеки у закладі - це важливе завдання, оскільки інформаційні технології використовують для навчання та адміністративних цілей. Безпека в кіберпросторі – це захищеність та безпека усіх пристроїв. Щоб забезпечити безпеку у цьому контексті, керівником закладу, вчителем інформатики, класними керівниками проводиться робота щодо безпечного використання мережі Інтернет, дотримання правил кібербезпеки та інформаційної гігієни.

          Які ж ризики чатують на дітей у кіберпросторі? Усі діти, сьогодні, мають сучасні засоби зв’язку, які є частиною загальної великої мережі девайсів та гаджетів із доступом до інтернету та різноманітних сервісів. У нового вимірі ми взаємодіємо через посередника, звідси виникає хибне відчуття захищеності. Найбільша проблема кіберпростору, що у випадку загрози ми можемо просто розв’язувати цю проблему, вимкнувши телефон чи комп’ютер. Утім, ця думка – хибна. Тож ми маємо дітей навчити розуміти правила поведінки в інтернеті та навчитися з цим жити.

          В мережі діти можуть піддаватися трьом найголовнішим загрозам: шахрайству, вимаганню та цькуванню. Залежно від віку, вчителі обговорюють з дітьми, які ризики є й чому вони саме такі. Кожен етап розповіді відповідає етапу розуміння дитини. На годинах спілкування «Кібербезпека дитини», в індивідуальних бесідах з батьками та учнями «Безпечний інтернет для дитини та підлітка», «Основи кібербезпеки для дітей», класними керівниками наголошується на дотриманні основних правил поведінки в Інтернеті, опрацьовуються пам’ятки, організовуються перегляди навчальних відеороликів із безпеки життєдіяльності, кібербулінгу, фішингу, доступу до забороненого контенту. Велику роль грає приклади із життя, якщо дорослі показуватимуть, які паролі потрібно ставити, як бути захищеними, чому не можна натискати на ті чи інші посилання, дитина братиме з них приклад. Дітям потрібно пояснити, яких помилок допустилися дорослі та який вихід є і даної ситуації. Наприклад, визнавати, що я перейшов за якимось посиланням, мій браузер зламали й кожне наступне натискання вело мене на заборонений контент, або людина натиснула на неперевірене посилання, й у неї вкрали гроші.

          На постійному інформаційному контролі класні керівники тримають питання щодо поширення інформації із груп смерті, купівлі та вживанню дітьми наркотичних та психотропних речовин, дитячій незахищеності, спілкуванні та відносин із дорослими через соціальні мережі. Проводять роз’яснювальну роботу, організовують зустрічі із спеціалістами. Класні керівники базової школи ознайомили учнів із блогом «Хакер, що біжить», який веде експерт із кібербезпеки Володимир Стиран. Він ділиться досвідом і дає корисні поради. як не стати кібержертвою, як вигадати надійний пароль, чому його варто тримати в секреті, навіщо потрібна двофакторна автентифікація, які месенджери безпечні, як працює шифрування даних, чому потрібно встановити антивірус, навіщо робити резервні копії, що таке мобільна безпека та як із нею бути тощо.

          Для учнів середніх класів, які розуміють цінність грошей, проведено бесіди «Безпеки і ризики і інтернет-банкінгу». За допомогою ситуаційних завдань пояснили чому треба ставити надійний пароль при отриманні карток, як потрібно поводитися у разі дзвінків із банку, невідомих людей. А для дітей старших класів проведено тренінги про цінність приватної інформації та кібербулінг «Відомі та невідомі друзі», «Цінна інформація та чому її не варто нікому надсилати». Наголосили, що ми спілкуємось не з пристроями, а з людьми через пристрій. На іншому боці може бути хто завгодно, навіть якщо тобі пише хтось, хто здається знайомим. Те, що ти розмістиш в інтернеті чи відправиш у повідомленні, автоматично стає не твоїм.

          На сайті закладу розмістили поради, рекомендації для учнів, батьків та поширили телефони Національної гарячої лінії з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних); 16 111 (безкоштовно з мобільних).

          На уроках інформатики формується інформаційна культура: учні навчаються основам кібербезпеки, включаючи правила використання паролів, розпізнавання фішингу, інформаційній гігієні та обережному використанню особистих даних. Вчитель постійно наголошує, що усе, що ти отримав, але не очікував отримати, – підозріло, тебе можуть обманути. У закладі формується політика безпеки, неповнолітні особи мають обмежений доступ до інформації, вивчають правила використання інформаційних ресурсів і ознайомлюються із процедурами в разі кіберінцидентів. Ще одним правилом, в умовах воєнного стану, стало не натискати на сайти з доменом «ru», адже  під час війни дітей стали використовувати у своїх цілях . Вчителем інформатики проведено гру - кахут «Кібербезпека та інформаційна безпека».

          Ми прагнемо сприяти вихованню свідомих молодих людей, озброєних необхідними навичками та уміннями протистояти загрозам цифрового простору та ефективно використовувати його безмежні можливості для розвитку.

           Закладом постійно проводиться робота щодо моніторингу та фільтрації інтернету: встановлюються засоби для фільтрації інтернет-трафіку, щоб уникнути доступу до небажаних веб-сайтів і контенту. Соцмережі та месенджери мають вікові обмеження, які діти часто ігнорують. Наприклад, до 13 років діти мають дивитися YouTube Kids, у Telegram можна реєструватися з 16 років, у Viber – з 13. Дітям розповідають, що штучний інтелект моніторить активність, інколи блокує обліковий запис. Однак, саме батьки мають контролювати на яких платформах і у яких мережах зареєстровані їх діти. Існують програми так званого батьківського контролю чи інші додатки, у яких батьки бачать активність дитини в інтернеті. Батьківський контроль працюватиме, якщо дитина це сприйме та їй пояснять, чому це саме так і чому це треба. Адже діти можуть вигадати мільйон методів, як обійти батьківський контроль.

          У закладі усі педагогічні працівники забезпечені ноутбуками та chromebook. Щороку проводиться аудит комп’ютерної техніки, перевіряється справність та  безпека фізичних інформаційних ресурсів.

          Адміністрацією закладу здійснюється система контролю доступу до конфіденційної інформації. Лише декілька працівників, які є адміністраторами, мають доступ до конфіденційної інформації, систем закладу, паролі отримали як авторизовані користувачі.

          У разі виникнення нетипових ситуацій, розроблена інструкція дій на кіберінциденти та проведено навчання - тренування персоналу для ефективного управління ними. Учні та працівники залучаються до реалізації заходів із культури кібербезпеки, включаючи відповідальну поведінку та повагу до конфіденційності.

Актуальними залишаються такі поради для учнів:

- Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.

- Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

- Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

- Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

- Розробіть з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

- Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

- Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

- Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

          Доповідач наголосила, що педагогічні працівники, хоч і проходять постійне навчання з питань цифрової культури, теж можуть піддатися кібезлочинам, тому для них теж підготував ряд рекомендацій:

- Здійснюйте регулярне резервне копіювання даних, зберігайте резервні копії на зовнішніх носіях інформації та налаштуйте функцію “відновлення системи”.

- Не підключайте флешки та зовнішні диски, не вставляйте CD та DVD тощо у ваш комп'ютер, якщо ви не довіряєте повністю їх джерелу. Існують техніки зламування комп'ютера ще до того, як ви відкриєте файл на флешці і задовго до того, як ваш антивірус його просканує. Якщо ви знайшли пристрій всередині офісу або на вулиці, чи отримали його поштою або з доставкою, чи незнайомець дав вам його з проханням роздрукувати документ, або просто відкрити та перевірити його вміст – є велика ймовірність, що пристрій є небезпечним (на сьогоднішній день існують пристрої, замасковані під флешки, які спалюють комп’ютер).

- Не зберігайте автентифікаційні дані в легкодоступних місцях (наприклад, на робочому столі). Використовуйте для зберігання паролів спеціальні програмні засоби (наприклад, KeePass).

- Використовуйте стійкі паролі, зокрема такі що: містять не менше 8 символів;

містять літери, цифри та спеціальні символи; не містять персоніфікованої інформації (дати народження, номерів телефонів, номерів та серій документів, автотранспорту, банківської картки, адреси реєстрації тощо); не використовуються в будь-яких інших аккаунтах.

- Уникайте використання Інтернет-банкінгу, електронних платіжних систем, введення автентифікаційних даних під час доступу до Інтернету через загальнодоступні (незахищені) безпроводові мережі (в кафе, барах, аеропортах та інших публічних місцях).

- Будьте особливо обережними з відкриттям вкладень до електронної пошти від невідомих осіб. Сьогодні найактуальнішим засобом розсилання шкідливого програмного забезпечення є електронна пошта. Під час роботи з поштою потрібно перевіряти розширення вкладених файлів та не відкривати файли навіть з безпечними розширеннями.

- Не переходьте за невідомими посиланнями та не завантажуйте файли, що мають потенційно небезпечне розширення (наприклад: .exe, .bin, .ini, .dll, .com, .sys, .bat, .js тощо) та навіть безпечне  (наприклад: .docx, .zip, .pdf), адже можуть використовуватися вразливості, макроси та інші небезпеки. Звертайте увагу на ім'я електронної пошти: навіть якщо воно здається легітимним, усе одно потрібно перевірити (у телефонному режимі або в будь-який інший спосіб), чи дійсно ця особа відправляла вам повідомлення з вкладенням. Іноді, особливо під тиском часу, буває важко відрізнити шкідливі файли від легітимних.

- Користуйтеся сервісом VirusTotal (https://www.virustotal.com) для перевірки підозрілих файлів шляхом їх одночасного сканування більш ніж 50 антивірусами. Це набагато ефективніше, ніж сканування файлів антивірусом в автономному режимі, але враховуйте той факт, що завантажуючи файли на VirusTotal, ви даєте доступ до нього третій стороні. Звертаємо вашу увагу на те, що, навіть якщо перевірка на VirusTotal не дала результату, це не виключає того, що файл може бути шкідливим.

- Під час користування Інтернет-ресурсами (Інтернет-банкінгом, соціальними мережами, системами обміну повідомленнями, новинами, онлайн-іграми) не відкривайте підозрілі посилання (URL), особливо ті, що вказують на веб-сайти, які ви зазвичай не відвідуєте.

- Будьте уважним до проявів Інтернет-шахрайства. Найпоширенішим засобом уведення в оману в мережі Інтернет є фішинг. Особливу увагу варто звертати на доменне ім'я Інтернет-ресурсу, що запитує автентифікаційні дані, перш ніж натиснути на посилання: зловмисники можуть замаскувати доменне ім'я, щоб воно виглядало знайомим (facelook.com, gooogle.com тощо). В іншому разі є велика ймовірність перейти на фішингову сторінку, ззовні ідентичну справжній, та самостійно «віддати» власні автентифікаційні дані. Шкідливі URL-адреси можуть бути закодовані у вигляді QR-кодів та/або роздруковані на папері, у тому числі у формі скорочених URL, згенерованих спеціальними сервісами на кшталт tinyurl.com, bit.ly, ow.ly тощо. Не вводьте ці посилання до браузера та не скануйте QR-коди вашим смартфоном якщо ви не впевнені у їх вмісті та походженні.

Використовуйте VirusTotal для перевірки підозрілих посилань так само, як для сканування файлів.

          Вчителі постійно проходять навчання, беруть участь у вебінарах із кібербезпеки, медіаграмотності на отримають сертифікати, свідоцтва.

          Безпечна поведінка у кіберпросторі – одна з найважливіших навичок сучасності. Розказуючи учасникам освітнього процесу про безпеку в Інтернеті ми вчимо робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Забезпечення кібербезпеки - це процес, який вимагає постійної уваги і обговорення.

ВИСТУПИЛИ:

          Чаплінська В.О., заступник директора, яка зазначила одним з головних завдань освіти є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними засобами і технологіями роботи, формування в них цифрової культури. Для забезпечення якісної освіти в сучасному світі, де технології відіграють важливу роль, необхідні цифрові навички. Щоб сформувати цифрову компетентність в учнів, вчитель і сам повинен володіти такою компетентністю.

          Заступник директора повідомила, що у жовтні місяці, було проведено перевірку цифрової компетентності педагогів, використання ІКТ в освітньому процесі і дотримання кібербезпеки та ознайомила присутніх із результатами.

          У дослідженні взяли участь 11 вчителів закладу. Інструментами перевірки були анкети та опитування, спостереження, бесіди з педагогічними працівниками. Опитування містили запитання, що стосуються здатності вчителя використовувати цифрові інструменти в освітньому процесі, наявність навичок роботи з комп'ютером, знання популярних програм, використання Інтернету та інше.  

          За результатами опитування, усі 100% педагогічних працівників під час своєї освітньої діяльності використовують корпоративний обліковий запис, хмарний сервіс Google Classroom. В межах якої учні, вчителі мають особисті облікові записи, пошту, диски, класи та доступ до інших додатків Google. Вчителі розуміють, що цифрові засоби та інструменти навчання забезпечують нові можливості і дозволяють реалізувати сучасні педагогічні ідеї на більш високому рівні та сприяють зростанню професійної майстерності вчителя, підвищенню ефективності опанування вміннями самостійного пошуку, розвитку особистості учнів і підготовці до комфортного життя в умовах цифрового суспільства.

          Для організації освітнього процесу використовуються 10 ноутбуків, 4 хромбуків, 10 комп’ютерів (2 з яких справні), 1 планшет, 1 мультимедійний проектор, 1 інтерактивна дошка. Усі, 100%, педагогічних працівників забезпечені  комп’ютерними засобами навчання, інтернетом із швидкістю до 100 Мбіт та володіють навичками роботи із комп’ютерною технікою. Усі, 100% респондентів повідомили, що використовують цифрові інструменти в освітньому процесі. Усі вчителі зазначили, що використовують цифрові технології під час проведення позакласних заходів, віртуальних екскурсій, в роботі над проєктами, підготовці до конкурсів, олімпіад, турнірів.

          Оцінити свій рівень володіння цифровими технологіями було запропоновано вчителям за такими критеріями. Найвищі результати оцінювання такі:

- уміння працювати з файловою системою 91% вчителів;

- робота у текстовому редакторі 91%;

- уміння створювати презентації 91%;

- уміння записувати та редагувати відеоуроки 45,5%;

- уміння наповнювати Гугл-диск освітніми матеріалами 100%;

- уміння виконувати розрахунки за допомогою електронної таблиці 91%;

- уміння встановлювати необхідне програмне забезпечення 63,6%;

- робота з електронною поштою 100%;

- робота з сучасними освітніми інструментами 100%;

- створення та наповнення власного електронного портфоліо 45,5%.

          Педагогічні працівники закладу постійно підвищують свій професійний розвиток, здійснюють підвищення кваліфікації в даному напрямку. Усі, 100% опрацювали освітні серіали на «Дія. Освіта», оцінили свою цифрову грамотність на «Цифрограм». Після проходження 40-хвилинного тесту кожен учасник отримав електронний сертифікат, 73% з яких високого рівня. При оцінці власної цифрової грамотності, навичок роботи із комп’ютером, програмами 73% вчителів зазначили, що мають високий рівень, 27% - середній.

          Адміністрація закладу  спостерігає за роботою педагогів, проведенням уроків, занять, щоб визначити, наскільки ефективно вони використовують цифрові технології в навчальному процесі. Найчастіше вчителі використовують цифрові технології, ІКТ під час викладення нового матеріалу 100%, при узагальненні знань 50% . Проведення віртуальних лабораторних, практичних робіт із використанням навчальних комп’ютерних програм у більшості практикують вчителі природничих дисциплін 37%. Під час самостійної, контрольної роботи цифрові інструменти: онлайн-тести, гугл-форми застосовують  100% вчителів.

          Проведені бесіди, інтерв’ювання педагогічних працівників щодо дотримання правил кібербезпеки показали, що:

- 100% респондентів навчають дітей та дотримуються самі безпечного та відповідального використання Інтернету;

- 100 % респондентів вважають, що батьки  мають контролювати доступ дітей до мережі;

- 100% опитаних пройшли навчання - тренування з мережної діяльності щодо можливого впливу кіберсередовища та стійкості користувачів до дії кіберзагроз.;

          Проблеми кібербезпеки не зводяться лише до технічних аспектів захисту інформаційних ресурсів. У повному обсязі вони мають включати такі види захисту: правові, технічні, інформаційні, організаційні та психологічні.          Важливим аспектом формування компетентності вчителя в цифровому просторі має бути культура кібербезпеки, володіння ІКТ, які є складовими цифрової компетентності.

УХВАЛИЛИ:

1. Відповідальному за забезпечення кібернетичної захищеності, вчителю інформатики:

1.1. Провести аудит запроваджених заходів захисту та рівня безпеки

                                                                                                               До 10.11.2023

1.2. Ознайомити учасників освітнього процесу з Освітнім проєктом #stop_sexтинг з метою формування превентивних навичок щодо сексуального насильства та експлуатації в інтернеті, протидії іншим ризикам у цифровому середовищі, а також безпеки офлайн під час війни. 

                                                                                                                До 10.11.2023

1.3 Забезпечувати виконання правил кібіргігієни, кіберзахисту та протидії кіберзагрозами учасниками освітнього процесу.

                                                                                                                 Постійно

1.4. Здійснювати систематичне резервне копіювання інформації закладу освіти, з робочих комп’ютерів, на зовнішні носії інформації даних

                                                                                                                1 раз на місяць

1.5. Провести з учасниками освітнього процесу додаткові практикуми налаштування безпеки та приватності  на власних гаджетах та у профілях соціальних мереж «Моя приватність та безпека»

                                                                                                                 До 15.11.2023

1.6. Оновити на робочих комп’ютерах закладу антивірусне програмне забезпечення

                                                                                                                До 01.11.2023

1.7. Ознайомити з Розпорядженням НЦУ про впровадження системи фільтрації фішингових доменів із метою попередження шахрайства та кіберзагроз, яка вступила в дію 03.03.2023

                                                                                                          До 03.11.2023

2. Класним керівникам:

2.1. Провести батьківські зустрічі «Безпека дітей в Інтернеті», звернувши увагу на небезпечні для дітей інтернет-групи, квести, челенджі, Телеграм-канали тощо.

                                                                                                                До 15.12.2023

2.2. Організувати для дітей тренінгові заняття «Інтернет - зона безпеки і небезпеки».

                                                                                                              До 01.12.2023

Голосували:  ЗА -11

Голосували:  ПРОТИ- 0

Утримались – 0

4. СЛУХАЛИ:

          Манко О.М., директора закладу, яка звернула увагу присутніх, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 №496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року №621, №268 від 01.03.2021), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369.

          Учень /учениця має право на підвищення та коригування семестрової та річної оцінки, протягом 3 днів, з моменту оголошення. Відповідно до рекомендацій ДСЯОУ «Підготовка до нового навчального року 2023/2024», потрібно визначити єдиний документ коригування оцінок учнів закладу та запропонувала Інструкцію з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджену наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 №496, пункт 3.2. та піддавати коригуванню семестрові оцінки.

УХВАЛИЛИ:

1. Схвалити єдиний документ коригування оцінок у закладі - Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 №496, пункт 3.2.

2. Внести зміни у «Правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-9 класів з навчальних предметів».

3. Схвалити таку процедуру коригування семестрових оцінок:

- у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення;

- створити, за наказом керівника закладу, комісію у складі голови - керівник навчального закладу, та членів комісії: заступника та вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затвердити графік проведення оцінювання;

- коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня чи інших поважних причин термін може бути подовжено;

- готують завдання, члени комісії, затверджує керівник закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року;

- на голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення;

- комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скорегована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову;

- у разі якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скорегована» не вноситься;

- за результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника;

- скорегована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру — не пізніше 10 червня поточного навчального року;

- підвищення семестрової оцінки учнями 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою.

4. Вчителям базової школи:

4.1. Користуватися, при оцінюванні учнів Інструкцією з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 №496.

                                                                                          Постійно

3.2. Ознайомити учнів, батьків із Правилами та процедурами  коригування семестрового оцінювання.

                                                                                            До 10.11.2023

4. Відповідальному за ведення сайту, розмістити зміни до Правил та процедур оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-9 класів з навчальних предметів на сайті закладу.

                                                                                           До 10.11.2023

Голосували:  ЗА -11

Голосували:  ПРОТИ- 0

Утримались – 0

5. СЛУХАЛИ:

Чаплінську В.О., заступника директора  з НВР, яка познайомила педагогічний колектив із змінами в атестації педпрацівників згідно нового Положення про атестацію, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 р, №805.

Положення вступає в дію з 01.09.2023, проте, починаючи з дня його офіційного опублікування, набирають чинності такі норми:

• раніше присвоєні кваліфікаційні категорії, педагогічні звання педагогів є дійсними до атестації, проведеної за новим Положенням;
• педагогічні працівники, які працюють у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають навчальним предметам або педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються як такі, що мають відповідну освіту;
• проходження успішної сертифікації та наявність чинних сертифікатів (один раз протягом його дії) зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням/збереженням кваліфікаційної категорії, педагогічного звання;

• мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічних працівників  закладів загальної середньої, професійно-технічної освіти впродовж п'яти років становить не менше 150 годин (5 кредитів ЄКТС), педагогів закладів освіти інших типів - не менше 120 годин (4 кредити ЄКТС).

Загальні засади

Проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації (міжатестаційний період) не може бути меншим за три роки, крім випадків позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. До цього періоду не включається:

• час перебування в соціальних відпустках;
• навчання у закладах вищої освіти;
• період, на який переноситься атестація.

Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації й проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства. До загального обсягу за останні 5 років перед атестацією включаються всі години підвищення кваліфікації незалежно від суб'єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму. 

Атестація педагогічного працівника є обов'язковою та може бути черговою або позачерговою. Планова атестація має проводитись:

• не раніше ніж через рік після призначення на посаду; 
• не менше одного разу на п'ять років.

         Проте у разі тимчасової непрацездатності педагогічного працівника або інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають проходженню ним атестації, за рішенням відповідної атестаційної комісії вона може бути перенесена до припинення таких обставин, але не більше ніж на один рік зі збереженням раніше присвоєної кваліфікаційної категорії (педагогічного звання).

Згідно з Положенням педагогічний працівник може подавати до атестаційної комісії документи:

• в паперовій формі;
• в електронній формі (кожен документ в окремому файлі у форматі PDF).

           Вони надсилаються на адресу електронної пошти, попередньо визначеною атестастаційною комісією, з підтвердженням про отримання. 

Якщо атестаційна комісія створена в суб'єкті освітньої діяльності (органі управління у сфері освіти), документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного працівника, до комісії не подаються. (продовження в Додатку)

      В 2023-2024 н.р. атестація педагогічних працівників відбуватиметься відповідно Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, і набрало чинності 1 вересня2023року.
Згідно Положення про атестацію педагогічних працівників учителі ліцею атестуються  атестаційною комісією ІІ рівня. Затверджено список педагогічних працівників, які атестуються в 2023-2024 н.р. та графік роботи атестаційної комісії на 2023-2024н.р.

ВИСТУПИЛИ:

Манко О.М., директор ліцею, про роботу атестаційної комісії ІІ рівня в 2023-2024 н.р.

УХВАЛИЛИ:

1.Забезпечити проведення атестації педагогічних працівників у 2023-2024 н.р. відповідно Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805.

2.Розмістити на сайті закладу освіти інформацію про атестацію  педагогічних працівників у 2023-2024 н.р., висвітлювати хід та результати атестації.

Голосували:  ЗА -11

Голосували:  ПРОТИ- 0

Утримались – 0

6. СЛУХАЛИ:

Адміністрацією закладу освіти здійснено моніторинг адаптації здобувачів освіти 1 класу до навчання в ліцеї. Адаптаційний період для учнів першого класу організовано відповідно наказу МОН України в і д 20.08.2018, №925.

Вступ до школи та адаптація в навчальному закладі спричиняють докорінну перебудову способу життя і діяльності дитини. Криза 6-7 років збігається з початком шкільного життя. У першокласника зберігається мислення дошкільника та переважає мимовільне запам’ятовування — головним чином того, що зацікавило, а не того, що необхідно^. МОН виокремлено 5 умов адаптації першокласників в перший місяць навчання, коли діти:

• знайомляться зі школою та класом;
• мають легкий портфель, без важкого приладдя і книжок;
• вивчають безпечну дорогу від дому до школи;
• опановують і приймають правила классу;
• напрацьовують алгоритми повсякденного життя в школі.

Основна новація провадження освітнього процесу в 1-х класі — структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи.

Вчитель Козлова Л.М. інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснює:

• навколо об’єкта чи явища довкілля
• задля розв’язання проблеми міжпредметного характеру
• аби отримати творчий продукт тощо.

Лариса Михайлівна забезпечує створення тематичного простору. Серед оптимальних моделей інтеграції у початковій школі виокремлено інтеграцію навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів.
Створення єдиного тематичного простору дає змогу:

• уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін;
• розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів.

Таким чином  учителька  Козлова Л.М.забезпечує:

• збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей;
• психологічно комфортну атмосферу навчальних занять.

Перші тижні навчання в 1-му класі — важливий етап для створення в класній спільноті:

• атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості
• бажання слухати одне одного, висловлюватися.
• основи для усної взаємодії учителя з учнями та учнів між собою.

Тому у вересні вчитель Козлова Л.М. приділяла ключову увагу:

• знайомству;
• коротким розповідям про захоплення, улюблені ігри тощо.

Протягом адаптивного вересня вчитель Козлова Л.М. реалізувала такі завдання:

• Створила умови для цікавого й радісного навчання;
• Організувала знайомство учнів з однокласниками та вчителями;
• Навчає активного слухання в умовах усного спілкування;
• Навчає взаємодії в парах та групах;
• Сприяла усвідомленню правил безпечної поведінки дорогою до ліцею й у ліцеї;
• Допомагала дітям ідентифікувати себе як учнів та мотивувати їх до навчання;
• Сприяла творчій атмосфері і готовності учнів до навчання;
• Організувала учнів до ознайомлення із приміщеннями будівлі ліцею та класним середовищем;
• Мотивувала до писемного мовлення як особливої форми спілкування;
• Заохотила учнів до покращення класних осередків (озеленення класної кімнати, поповнення бібліотеки);
• Допомагала дітям виявляти активність і відповідальність у процесі творення класної спільноти, сприяти розвитку дитячого самоврядування;
• Закладає основи взаєморозуміння, співпраці, згуртування колективу дітей, батьків і вчителів;
• Створює у класі дружнє середовище — простір, де цінують дружбу і друзів;
• Допомагає дітям з’ясувати критерії справжньої дружби, виокремити щирі стосунки;
• Сприяє формуванню доброзичливого й толерантного ставлення до людей;
• Допомогає учням засвоїти норми етичного ставлення до природи.

Вчителька Козлова Л.М. забезпечує особливості організації освітнього процесу в адаптаційний період:

• Проведення ранкових зустрічей;
• Уникнення перевантаження впродовж вересня — жовтня на четвертих уроках; використання нестандартнихформи організації освітнього процесу;

• Проведення окремих навчальних занять на свіжому повітрі у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій;
• Організація оцінювання учнів – вербальне оцінювання, система мотивації та заохочення до навчання;
• Проведення на п’ятнадцятій хвилині кожного уроку  фізкультхвилинки з динамічними, дихальними вправами,  вправами для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо;
• Відсутність домашніх завдань учням першого класу;
•  Здійснення корекційно - розвивальної робота з учнями, які мають труднощі в адаптації до навчання в ліцеї.

Класний керівник 1 класу Козлова Л.М.  розуміє ідеї адаптаційного періоду, усвідомлює його зміст та необхідність підготовки. Розклад уроків складено відповідно санітарних умов. До реалізації адаптаційного періоду, створення умов навчання залучено батьків. Рівень адаптації вивчався шляхом спостереження на перервах, екскурсіях. Діти звикають до шкільних вимог і порядків. Вчителька враховує індивідуальні психофізичні особливості, вивчає індивідуальні можливості та стан здоров’я кожного першокласника; здійснює особистісно орієнтоване навчання та виховання; впроваджує здоров’язберігаючі технології освітнього процесу.

В класній кімнаті створено інформаційний куточок для батьків. проведено батьківські збори, консультації, співбесіди з метою подолання учнями та їх батьками проблем, що з’явилися в період переходу до нового способу життєдіяльності, обладнано ігровий куточок з іграшками та дитячою літературою відповідно до віку учнів.

За результатами моніторингу

60% здобувачів освіти мають високий рівень адаптації:

• позитивне ставлення до ліцею;
• адекватність сприйняття шкільних правил та вимог;
• ступінь засвоєння навчального матеріалу; уміння та  бажання навчатися читати, розв'язувати задачі та приклади; поведінка учнів;
• діти виявляють  під час уроків увагу, самостійність, зібраність та сумлінність.

20 % учнів мають середній рівень адаптації:

• загалом ставлення  до ліцеюпозитивне;
• відвідують шкільні заняття без негативних переживань;
• розуміють та засвоюють  навчальний матеріал у тому випадку, якщо вчитель пояснює його досить детально та наочно;
• потребують регулярного контролю з боку дорослих;
• учні виявляють зосередженість тільки тоді, коли займаються цікавою для себе діяльністю;
• доручення виконують сумлінно, товаришують з більшістю однокласників.

20 % учнів з низьким рівнем адаптації:

• нерідко неуважні під час уроків;
• шкільний матеріал здатні засвоювати фрагментарно;
• важко працювати самостійно;
• під час під час виконання самостійних завдань не виявляють цікавості до них;
• потребують постійного, систематичного контролю  з боку класного керівника та батьків.
• виконання доручень під контролем та недбало;
• пасивність, інертність,відсутність друзів.

ВИСТУПИЛИ:

Козлова Л.М., вчителька 1 класу – про учнів з низьким рівнем адаптації;

Чаплінська В.О., заступник директора – про шляхи подолання дезаптації першокласників.

УХВАЛИЛИ:

1. Формувати в здобувачів освіти 1 класу позитивне ціннісне ставлення до ліцею, до освітнього процесу.

Вчитель Козлова Л.М., протягом року.

2. Працювати над формуванням уваги, старанності, наполегливості, підтримувати увагу протягом всього заняття.

 Вчитель Козлова Л.М., протягом року.

3. Виховувати відповідальне ставлення до навчання, здійснювати мотивацію навчальної діяльності.

Вчитель Козлова Л.М., протягом року.

4. Розвивати комунікативні навички першокласників, сприяти формуванню толерантного, дружнього до дитини середовища. Вчитель Козлова Л.М., протягом року.
5. Запобігати стомлюваності та захворюваності дітей, дотримуйтеся

санітарно-гігієнічних вимог у класних та ігрових кімнатах.

Вчитель Козлова Л.М.  , протягом року.

6. Забезпечити дотримання  режиму дня.

Вчитель Козлова Л.М.  , протягом року.

7. Враховуйте вікові та індивідуальні особливості учнів.

Вчитель Козлова Л.М., протягом року.

8. Уникати критики на адресу учнів, не вживати слів «завжди»,

 «ніколи» тощо, аналізуючи їх навчальні успіхи й невдачі.

Вчитель Козлова Л.М., протягом року.

9. Уникати негативних оцінок, які  спричиняють тривожність, стан дискомфорту, апатії, а отже, перешкоджають успішній адаптації. Вчитель Козлова Л.М., протягом року.

Голосували: ЗА -11

Голосували: ПРОТИ- 0

Утримались -0

7. СЛУХАЛИ:

     Чаплінську В.О.,заступника директора з НВР, яка підвела підсумки проведення класно-узагальнюючого моніторингу в 5 класі та проаналізувала рівень адаптації п’ятикласників до навчання в основній школі, впровадження Концепції НУШ та Державного стандарту базової освіти в 5 класі. Проведено підготовку вчителів до роботи в 5 класі. На сайті ліцею створено сторінку, на якій розміщено всю інформацію про впровадження Державного стандарту, Типову освітню програму, модельні програми, електронні варіанти підручників, рекомендації щодо організації адаптацыйного періоду. Організовано обговорення на педагогічній раді питання готовності ліцею щодо впровадження Державного стандарту базової  і повної загальної середньої освіти з   1 вересня 2023 р. Забезпечено наступність у роботі 4 та 5 класів. Організовано та проведено батьківські збори щодо обговорення особливостей адаптаційного періоду учнів 5-х класів та вироблення спільного плану взаємодії. Підготовлено поради вчителям, батькам, учням щодо переходу до якісного впровадження Державного стандарту.

Урок, де учням дається можливість працювати у власному темпі й здобувати знання у відповідності до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5-му класі. В процесі спостереження за адаптацією вчителям-предметникам  рекомендовано ширше застосовувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну або рольову гру, дискусії, практичні роботи. На даному етапі це важливо тому, що учні можуть утратити бажання вчитись: наші п'ятикласники після високого та достатнього рівнів навчальних досягнень у початковій ланці отримують в основній переважно достатній та середній рівні. Це не тому, що в них не сформовані знання, уміння та навички, а через неадаптованість до роботи в умовах урізноманітнення вимог учителів. Під час моніторингу були відвідані уроки вчителів-предметників, перевірені зошити і щоденники учнів, система оцінювання здобувачів освіти, рівень ознайомлення з критеріями оцінювання, їх розуміння, перевірена ефективність виховної роботи класного керівника  Новохатньої О.О. Проведено батьківські збори. Розклад занять 5 класу відповідає санітарним вимогам. На початок поточного навчального року в 5 класі  навчається 13 учнів. Всі учні пройшли медичний огляд - 5 до основної, 8 до підготовчої.      Окремі учні 5 класу (Андрійчук Є., Юн У., Цибулько Е.) мають необхідну навчальну підготовку і бажання показувати високі результати, до уроків готуються старанно. Мова цих учнів добре розвину­та. Проте половина учнів класу не можуть чітко відповідати на запитан­ня, самостійно виконувати завдання, творчо ста­витися до опанування нового матеріалу. Збільшення навчального матеріалу позначилось на якісному виконанні учнями домашніх робіт. Батьки приділяють неналежну увагу підготовки учнів до уроків.

Відвідані заняття показали, що вчителі-предметники створюють атмосферу доброзичливості на своїх уроках, будують стосунки з учнями з урахуванням їх індивідуальних особливостей, рівня їх готовності до навчальної діяльності. В результаті проведеного моніторингу було встановлено, що всі вчителі-предметники дотримуються єдиних вимог до учнів, передбачених статутом школи, систематично перевіряють виконання домашніх завдань, перевіряють зошити, відмічають відсутніх на уроці учнів, дотримуються вимог орфографічного режиму та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Відомо, що успішність школяра залежить від рівня сформованості загальнонавчальних умінь і навичок. Серед них варто особливо виділити загальномовленнєві, рівень опанування яких сприяє культурі мовлення та слухання. Коли людина не спить, вона присвячує читанню, письму, слуханню, розмові - чотирьом основним різновидам мовленнєвої діяльності. Мовлення - один з найважливіших показників культури людини, її інтелекту. Розвинене мовлення є основою розумової діяльності, воно забезпечує справжні успіхи школярів у навчанні. Саме на розвиток мовлення, підвищення рівня мовленнєвої культури п’ятикласників вчителям-предметникам варто звернути увагу. Вчитель української літератури Манко О.М., вчитель зарубіжної літератури Наливайко Н.Л., навчають аналізувати, класифікувати, узагальнювати, систематизувати навчальний матеріал, міркувати вголос. Тільки такий цілеспрямований підхід веде до розвитку повноцінного мовлення.

Вчителі-предметники застосовують формувальне оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання. В період вересня облік навчальних досягнень в класному журналі не здійснювався (рішення педради від 28.08.2023 р., №1).

На уроках вчителів Наливайко Н.Л.(зарубіжна  література),  Манко О.М.(українська мова і література), Чаплінська Н.В.(математика), Новохатня О.О. (англійська мова), Плутахіна А.А. (природознавство) відзначається чітка організація навчальної діяльності учнів, протягом всього уроку зберігається висока ефективність навчання, матеріал викладається цікаво і доступно, учні активні, методи роботи сучасні, уроки ілюстровані, виклад матеріалу у супроводі презентацій, таблиць. Вчителі організовують освітній процес на засадах компетентнісного підходу. Розроблені завдання компетентнісного змісту, формуються ключові компетентності.

В 5 класі організовуються ранкові зустрічі.

Успішність самореалізації здобувачів освіти тісно пов'язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб учителі-предметники створювали ситуації, які б дозволяли підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання, тобто потрібно в І семестрі приділити максимум уваги формуванню учнівського колективу, відпрацюванню правил його функціонування. Це може зробити тільки класний керівник через різноманітні форми позакласної виховної роботи, можливо, із залученням батьків, старшокласників. Класний керівник Новохатня О.О. працює над виробленням системи  виховної роботи з класом і з батьками учнів,  використовує у своїй роботі форми і методи, які сприяють згуртуванню колективу, розкриттю індивідуальних особливостей дітей. Адаптація учнів до різних вчителів проходить добре, але об’єктивні зміни у пізнавальній сфері дітей призвели до уповільнення темпу навчальної діяльності.

Учні 5 класу залучені до гуртка декоративно-прикладного мистецтва.

Чаплінська В.О., надала рекомендації класному керівнику, вчителям-предметникам щодо забезпечення адаптаційного періоду в 5 класі.

ВИСТУПИЛИ:

Новохатня О.О., класний керівник 5 класу - про проведену роботу з батьками щодо їх залучення  до адаптації дітей до навчання в основній школі. Ознайомила членів педради із соціальним паспортом класу. В 5 класі оформлено класний куточок, куточок для батьків. Організовуються заходи для згуртування класного колективу, толерантного ставлення до однокласників. 2 дітей харчуються безкоштовно та ще 2 учнів - 50% платять за  харчування. Діти, які проживають на відстані від школи більше 2 км підвозяться шкільним автобусом.

УХВАЛИЛИ:

1.Вчителям-предметникам, які викладають у 5 класі:

1.1.Унормувати кількість домашніх завдань відповідно Санітарного регламенту. (Загальна тривалість не більше 1 год). Протягом року

1.2. Створювати атмосферу доброзичливості, щирості; будувати стосунки зі школярами з урахуванням їх індивідуальності, готовності до навчальної діяльності.

1.3. Організовувати навчання з урахуванням особистісно-орієнтованого навчання. Приділяти особливу увагу учням, які мо­жуть мати високий рівень навчальних досягнень, а також учням, які мають низький рівень на­вчальних досягнень, враховуючи диференційо­ване навчання. Протягом року

1.4. Поряд з індивідуальними розвивати групові форми проведення занять, якісно змінюючи ступінь відповідальності кожного за загальний результат.

Протягом року

1.5. Удосконалювати форми оцінювання навчальних досягнень, враховувати індивідуальний поступ учня, здійснювати оцінювання з урахуванням рівня сформованих компетентностей. Залучати учнів до розробки критеріїв для самооцінювання та взаємооцінювання.                                     Протягом року

1.6.Проводити на п’ятнадцятій хвилині кожного уроку  фізкультхвилинки з динамічними, дихальними вправами,  вправами для збереження зору, пальчикової гімнастики. Постійно.

1.7. Щоуроку організовувати п’ятихвилинку повторення, приділяти увагу надолуженню освітніх втрат.

2.Класному керівнику 5 класу  Новохатній О.О.:

2.1. Залучити всіх учнів 5 класу до гурткової та позакласної роботи.

До 03.11.2023 р.

2.2.Проводити батьківські збори, індивідуальні консультації, співбесіди з метою подолання учнями та їх батьками проблем, що з’явилися в період переходу до нового способу життєдіяльності. Протягом року.

3. Заступнику директора  з НВР Чаплінській В.О.:

3.1. Провести методичні заходи для вчителів щодо організації особистісно-орієнтованого навчання:

• практичний семінар, «круглий стіл» для вчителів, які працюють у 5-х класах;
• забезпечити організацію різнорівневого співробітництва дітей 1-5-х класів за активної участі вчителів початкової та основної школи (спільні заходи з початковою школою);
• використовувати інформаційні ресурси і технології для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв'язання особистісно значущих проблем молодших підлітків. До 10.11.2023 р.

3.2. Провести методичну годину «Індивідуальний поступ учня». До 03.11.2023 р.

3.3. Систематично проводити моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів 5 класу. Розглянути результати досліджень на нараді при директору. Грудень, 2023 р.

Голосували:  ЗА -11

Голосували:  ПРОТИ- 0

Утримались-0

8. СЛУХАЛИ:

Манко О.М., директора ліцею, яка доповіла, що рішення попередньої педагогічної ради виконані.

УХВАЛИЛИ:

1.Рішення педагогічної ради, протокол №01-24/01 від 28.08.2023 року     вважати виконаними.

Голосували: ЗА -11

Голосували: ПРОТИ- 0

Утримались - 0

Голова педагогічної ради                                      Олена МАНКО

Секретар                                                               Антоніна ТРОФИМЕНКО