Болтишська гімназія

 





Лінійка пам’яті до 30-річчя Дня Чорнобильської трагедії

27 квіт. 2016
26 квітня у Болтишській СЗШ відбулася лінійка приурочена трагічній сторінці історії, трагедії на Чорнобильській АЕС.

І МЕРТВИМ….

                             І  ЖИВИМ

Минуло  вже 30 років від дня  жахливої  катастрофи – аварії на Чорнобильскій АЕС.  Ніч  26 квітня  1986  року  стала фатальною для мешканців Прип’яті, працівників АЕС та всього СРСР.

Техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого  енергоблоку  Чорнобильської атомної  електростанції. Руйнування  мало  вибуховий характер,  реактор  був  повністю  зруйнований  і  в  довкілля  було  викинуто велику  кількість  радіоактивних  речовин.  Відбувся  радіоактивний викид  потужністю  в  300 Хіросім.

Звичайно, такий  потужний  вибух приніс багато горя та страждань. У ліквідації аварії брало участь 600 тис. осіб з СРСР, зокрема, 350 тис. ліквідаторів-українців. Одним з таких був Пархоменко Юрій Валентинович - голова районної громадської організації «Союз Чорнобиль України», що завітав до Болтишської СЗШ на  захід присвячений 30-ій річниці аварії на ЧАЕС.  Юрій Валентинович, вчитель за фахом, то ж його виступ був дуже цікавим і пізнавальним. Він розповів  про причини аварії, її  ліквідацію, наслідки, про стан тамтешньої флори і фауни після трагедії. Усі присутні з захопленням слухали гостя, вели з ним діалог. Наприкінці розмови ми дізнались, що Юрій Валентинович пише книги- це спогади про Чорнобиль, біографії ліквідаторів аварії на ЧАЕС та звичайні буденні  історії з життя людей.  Його  творчий доробок складає  6 книг, одна з них тепер доповнює нашу шкільну бібліотеку.

Послухавши цю людину, розумієш на скільки важливо не боятись  труднощів, не зламатись, адже він не боявся, знаючи, що все поряд з ним випромінює смерть, виконував свою роботу, свій обов’язок - рятував рідну землю. Кожен з нас має вірити в свої сили! «Якщо ти віриш у те, що робиш, не боїшся смерті, то вона до тебе не прийде! Усі наші хвороби і страхи- це ми самі»,-говорив Юрій Валентинович. Ми вдячні йому за те, що він і тисячі інших ліквідаторів аварії врятували мільйони життів, затулили собою весь світ, деякі пожертвували життям. Низький вам уклін!

Пам’ятаймо про цю трагедію, про її наслідки, аби ніколи більше не повторювати таких фатальних  помилок!