На тому шляху  вам зустрінуться   мальовничі українські села з втішними  серцю  назвами. Оленівка,  Світлогірське, Преображенка, Затишне , Адамівка … А звернете з головної дороги вглиб – і ось вам Калинівка, Олександрівка, і рідна серцю Болтишка. У кожній тій назві - історія і традиції села, духовна спадщина його мешканців. Милують око добротні будиночки, зелені тінисті вулички,  сільські новобудови .  Здається , на перший погляд,  що ті села  під впливом нових змін та інновацій ХХІ століття вже втратили свою колоритність, українську самобутність. Та то лише на перший погляд. А  зверніть несподівано з дороги, та заїдьте у перше  ліпше село…

                   

 

   І ось наяву, а не з кадрів  старого фільму про село , і не з прочитаного  у дитинстві   твору,   ви   маєте змогу на власні очі   споглядати , як поважно, не поспіхом , проходжуються сільськими дорогами гуси, змагаються  невгамовним переспівом у кожному дворі  півні, сидять на лавочці  бабусі у картатих хустинках та кольорових фартухах , радує око у кожному дворі своїм цвітом чи плодами(залежно від пори року) український вишнево-яблуневий сад.

 

             

 

    

     

У такому ж колоритному, самобутньому селі Болтишка розташована і наша нова красуня школа . Вона, звичайно,  вирізняється  з поміж сільських будиночків своєю величчю, красою , сучасністю. Приїзджі та гості села завжди дивуються: як серед такого непримітної  глибинки могла з'явитися така сучасна ,  модерна будівля? Тож наша школа є гордістю і справжньою окрасою села.