1. Про звільнення у 2022/2023 навчальному році від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової, базової загальної середньої освіти

Директор Олена Манко

2. Про рівний доступ до освіти дітей з ООП різних категорій як актуального соціального аспекту і прогресивного напрямку розвитку НУШ.

2.1. Про організацію навчання дітей з ООП та підготовку вчителів до роботи із дітьми з ООП

Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.

2.2. Про обдарованих та невстигаючих дітей як дітей з ООП

Вчитель початкових класів Кулініч С.В.

2.3. Про навчання внутрішньо переміщених осіб та дітей, що тимчасово перебувають за кордоном в рамках роботи з дітьми з ООП

Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.

2.4. Про результати опитування педагогічних працівників щодо готовності працювати з дітьми з ООП та в інклюзивних класах

Заступник директора з НВР Чаплінська В.О.

3. Про виконання рішень попередньої педради.

Директор Олена Манко

1.СЛУХАЛИ:

Олену Манко, директора, як повідомила, що відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, пункту 3 розділу І, пункту 6 розділу IV Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 та згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 11 січня 2023 року №19 «Про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, у 2022/2023 навчальному році», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 січня 2023 року, з метою збереження життя і здоров’я учнів в умовах воєнного стану, у 2022/2023 навчальному році звільнили від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти.

Також Міністерство освіти і науки України наголосило, що порядок проведення ДПА визначається наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року №1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 (із змінами). Щороку Міністерством освіти і науки України встановлюються перелік навчальних предметів, із яких проводиться атестація, також визначається форма її проведення, тому 12 вересня 2022 року було видано наказ № 808 «Деякі питання проведення у 2022/2023 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту», який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2022 року за № 1122/38458.

УХВАЛИЛИ:

1. Класним керівника 4,9 класів:

1.1. Довести зміст наказу Міністерства освіти і науки України від 11 січня 2023 року №19 «Про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, у 2022/2023 навчальному році» до учнів та батьків

До 01.04.2023

1.2. У документах про освіту учнів, звільнених від державної підсумкової атестації, зробити запис «звільнений(а)».

До 19.06.2023

За - 10 Проти - 0 Утримались – 0

2.СЛУХАЛИ:

Чаплінську В.О., заступника директора з НВР, яка повідомила, що для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, розвитку інклюзивної освіти, заклад повинен бути готовим до роботи з актуальним соціальним аспектом і одним із прогресивних напрямків розвитку Нової української школи, навіть якщо інклюзивне навчання у закладі не здійснюється. Відповідно статті 1, пункту 20 Закону України «Про освіту», особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. Виходячи із ширшого розуміння, діти з особливими потребами – це діти, які мають різні фізичні, психологічні, соціальні, пізнавальні обмеження або вади, які перешкоджають їхньому повноцінному навчанню в закладі освіти без спеціальної підтримки: діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю, діти як внутрішньо переміщені особи, працюючі діти, діти, що тимчасово проживають за кордоном, діти-представники національних меншин, діти - представники релігійних меншин, діти із сімей з низьким прожитковим мінімумом, безпритульні діти, діти із захворюваннями СНІД/ВІЛ та інші. В українському законодавстві термін «діти з особливими освітніми потребами» використовується у вужчому розумінні інклюзивної освіти й охоплює дітей з порушеннями психофізичного розвитку та дітей з інвалідністю.

Відповідно листа МОН України від 1/10258-22 від 06.09.2022 діти з ООП, з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю, та інші категорії, які перебувають на безпечній території України, можуть здобувати освіту за очною, дистанційною, сімейною, екстернатною формами навчання, або у змішаному форматі, що передбачає поєднання очного навчання та навчання з використанням дистанційних технологій; діти, які є внутрішньо переміщеними особами можуть здобувати освіту за очною (за новим місцем проживання), дистанційною (у закладах освіти за новим місцем проживання, або у закладі освіти, в якому навчалися раніше), сімейною (за попереднім або новим місцем проживання), екстернатною (за місцем фактичного перебування) формами навчання або у змішаному форматі, що передбачає поєднання очного навчання та навчання з використанням дистанційних технологій (за новим місцем проживання); діти, які перебувають за кордоном, мають можливість здобувати освіту за очною (у закладах освіти країни перебування або українських закладах та класах з використанням технологій дистанційного навчання або екстернату (за дистанційно формою) з окремих предметів (українська мова та література, історія України, географія), дистанційною (у своєму закладі освіти або у будь-якій школі на безпечній території, екстернат у Міжнародній українській школі (МУШ) та навчання у недільній школі відповідного філіалу МУШ), сімейною (за рішенням батьків та отримання дозволу відповідного органу в країні, у якій перебуває дитина з обов’язковим прикріпленням до закладу освіти, який надає послуги екстернату або дистанційної приватної школи), екстернатною (у своєму закладі), якщо заклад надає такі послуги, або у будь-якому закладі на підконтрольній території України) формами, із дотриманням правил безпеки.

Суспільство та система освіти мають бути відкриті до різноманітності та дотримувалися принципу рівності для кожної дитини, незалежно від її потреб та можливостей. Освітні установи повинні забезпечувати право на навчання та розвиток кожній дитині. Сучасні заклади, у своїй освітній діяльності, використовують різноманітні ресурси, програми, засоби та інструменти, щоб забезпечити якісну освіту та належну підтримку для дітей з різними потребами, педагоги розуміють глибинні потреби дітей та роблять дієві кроки для того, щоб і діти з особливими освітніми потребами мали рівні можливості для отримання якісної освіти. Вони намагаються забезпечити їм такі умови навчання, за яких дитина почуватиметься комфортно, а її навчання є ефективним.

Розумне пристосування освітнього простору створює таке середовище, яке забезпечує максимальний розвиток учнів з урахуванням їх потреб та індивідуальних особливостей. Зокрема, для дітей з фізичними обмеженнями, створюються спеціальні умови, які надають доступність до всіх приміщень та можливостей навчання. Це означає, що заклад освіти є пристосований до викликів і потреб учнів з різними видами інвалідності, національності, релігії та інших соціальних характеристик. Створення доступного середовища з фізичної точки зору - наявність пандусів та підйомників для людей з обмеженою рухливістю, аудіовізуальних засобів для слабочуючих, технологій зі збільшенням шрифту та контрастності для слабозорих тощо. Використання технологій для забезпечення доступу до навчального матеріалу, наприклад, цифрові книги, записи лекцій, відео-курси, веб-сайти зі зручним дизайном та інше. Діти з ООП мають різні причини незадовільного стану здоров’я, а отже, потребують різних підходів до прилаштування середовища. Облаштування входу пандусом, розташування навчальних кабінетів на першому поверсі, доступність та пристосування місць загального вжитку – це те, що заклад робить насамперед.

Освітній простір має бути не тільки доступним, а і комфортним та безпечним - оточення повинно сприяти навчанню і розвитку усіх груп здобувачів освіти. Належне оснащення класних кімнат, приміщень, наявність фахівців, якість освітньої програми, кваліфікованість вчителів, доступ до ресурсів та технологій, підтримка, мотивація, а також наявність можливостей, самовираження та творчості дітей - ось перелік того, над чим зараз працюють заклади освіти.

Інклюзивне навчання передбачає роботу з дітьми, які можуть мати різні форми психічних, фізичних та поведінкових розладів, таких як аутизм, дислексія, аспергерівський синдром, синдром дефіциту уваги, гіперактивні та інші, тому освітній простір класу, підлаштовується під потреби кожної окремої дитини: поруч з учителем чи на останніх партах з асистентом; доступність меблів та робочого місця дитини; біля вікна або стіни; із відкритим, задля більшої освітленості робочого місця дитини чи прикритим вікном; меблі з додатковими гумками чи підставками для ніг, килимками, спеціальна парта, спеціальне приладдя тощо. Для дітей з ООП дуже корисно встановлювати тимчасовий спеціальний екран - індивідуальну кабінку, наприклад, з картону, і дитина зможе працювати захищено від впливу зовнішніх подразників. Основне завдання закладу - організувати для дитини з ООП зрозуміле, чітко визначене середовище, у якому вона зможе почуватися захищеною та працюватиме у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей та комунікуватиме з іншими учасниками освітнього процесу.

Заклади освіти, з метою впровадження індивідуального підходу до кожної дитини та забезпечення її рівною освітою, розробляють освітні і адаптують навчальні програми та організовують спеціальну підтримку всіх учнів з ООП. Організація навчання дітей з ООП потребує:

- вивчення потреб дитини: важливо визначити, які конкретні потреби має кожна дитина. Наприклад, дитина може мати проблеми з читанням або письмом, або може потребувати додаткової допомоги в інших галузях навчання;

- індивідуальні навчальні плани для учнів з особливими потребами, зокрема з використанням спеціальних технологій;

- особливі засоби навчання для кожного учня;

- використання позитивного підходу до учнів з особливими потребами та визнання їхніх досягнень;

- залучення вчителів з досвідом роботи з учнями з особливими потребами та надання їм необхідної підтримки та навчання;

- проведення тренінгів для всіх учасників про безбар'єрну освіту, що допоможе підвищити їхню чутливість та розуміння потреб учнів з особливими потребами тощо.

Розумне пристосування освітнього простору передбачає використання новітніх технологій та інновацій в освітньому процесі, що дозволяє усім учням отримувати більше практичного досвіду та розвиватися. Дітям з особливими освітніми потребами надзвичайно важливо знати і розуміти, що від них вимагають, що за чим буде виконуватися - це дає їм змогу почуватися впевненіше. Тому у зоровому полі дитини треба розмістити список правил та вимог, розклад та план уроків, покрокові інструкції. Важливо також заздалегідь попереджати дитину з ООП про зміну розкладу чи незаплановані активності та мінімізувати періоди очікування виконання наступних завдань. Змушена бездіяльність і нерозуміння подальших дій можуть призводити до додаткового збудження і, відповідно, погіршення поведінки. Також варто розділяти завдання на декілька, меншої тривалості та складності, щоб надавати більше часу на виконання. Застосовувати сучасні освітні інструменти - інтерактивні дошки, комп'ютерні програми, віртуальну та доповнену реальність, цифрові інструменти, моделі.Особливе значення для дітей з ООП мають різноманітні візуальні матеріал: наочні, дидактичні, роздаткові. Усі матеріали мають містити не лише текстову частину, але і яскраві картинки, фотографії, схеми. Коли відомо про уподобання та зацікавлення дитини з ООП, варто використовувати образи, характеристики та предмети з цього списку. Потрібно надавати інформацію в такій формі, яка пускає в дію органи чуття, що найбільш розвинені в цієї дитини. Наприклад, дозволяти користуватися аудіокнигами замість друкованих, якщо сприйняття аудіотексту більш ефективне, ніж читання; обирати методику виконання завдання - писати ручкою чи олівцем, відповідати на запитання усно чи письмово, читати чи слухати тощо.

Діти з ООП потребують і частіших перерв у навчанні. Тому для них організовуються додаткові перерви у декілька хвилин, наприклад, кожні 15 хвилин звичайного уроку. У цьому можуть допомогти спеціальні знаки, які сигналізують, що дитині потрібна перерва. З дитиною має бути чітко обговорені та оформлені у візуальну інструкцію правила поведінки впродовж таких невеликих перерв, з огляду на її індивідуальні потреби. Адже комусь достатньо перевести увагу на улюблену іграшку, подивитись у вікно, а комусь потрібно пройтися коридором чи випити води.

Розробляють заклади і власну систему оцінювання та заохочення дітей з ООП. Дитина має бачити не лише кінцевий результат, але і свої проміжні досягнення. А також розуміти, які її дії призводять до досягнення відповідної мети. Задля цього так само під індивідуальні потреби дитини розробляють наочні таблиці та графіки досягнень і заповнюються разом із дитиною: зірочки, смайлики, наліпки, тощо. За кожне правильне та вчасно виконання завдання дитину варто заохочувати приємними дрібницями - додатковою перервою, переглядом улюбленої книги чи картинок, можливістю погратися, пройтись, відвідати ресурсну кімнату тощо.

Напрям роботи із дітьми з ООП включає і додаткову підтримку та додаткову підготовку вчителів, щоб вони розуміли як працювати з цими дітьми. Навчання вчителів роботі з дітьми з особливими освітніми потребами є важливою складовою інклюзивної освіти. Навчання вчителів включає в себе такі теми, як визначення та розуміння різних видів ООП, використання адаптивних стратегій та методів навчання, робота з індивідуальними навчальними планами, взаємодія з батьками та опікунами дітей з ООП, а також розуміння прав та обов'язків учнів з ООП та їхніх батьків. Для підтримки інклюзивної освіти, вчителі повинні періодично підвищувати свій професійний розвиток у даному напрямку. Адже відповідно стаття 51 Закону України «Про освіту» загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Так, у 2022 році 75% вчителів закладу підвищили кваліфікацію за освітньою програмою «Інклюзивне освітнє середовище в закладах загальної середньої освіти», отримали свідоцтва та 8,3% вчителів запланували у 2023 році підвищити кваліфікацію з теми «Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з ООП на рівні базової середньої освіти» на спеціалізованих курсах при КЗО «Дніпропетровської академії неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради»

Кваліфікованість вчителів також є важливим чинником комфортного освітнього середовища. Вони повинні мати не лише знання, а вміння і навички, щоб допомагати учням з ООП. Існує багато навчальних платформ, закладів професійної освіти, які надають знання та практичні навички для роботи з дітьми з ООП, здійснюють спеціальну підготовку та поглиблюються знання з педагогіки і психології. Це можуть бути курси професійної підготовки, тренінги, конференції, семінари, вебінари, в очному чи дистанційному форматі, які спрямовані на підвищення рівня знань вчителів щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Крім того, вчителі мають можливість спілкуватися з іншими фахівцями, такими як психологи, логопеди, педагоги соціальні, медичні працівники, працівники ІРЦ, щоб отримувати поради та допомогу в роботі з дітьми з ООП.

Сучасна освіта - це система, в якій діти з особливими освітніми потребами навчаються із дітьми без обмежень, при цьому вони отримують додаткову спеціальну підтримку та допомогу, працюють зі спеціальними педагогами та фахівцями.

ВИСТУПИЛИ:

Кулініч С.В. вчитель початкових класів, яка звернула увагу, що обдаровані діти та діти з початковим рівнем знань - є також дітьми з особливими освітніми потребами. Хоча обидві групи потребують додаткової уваги в навчанні та розвитку, підходи до їхньої освіти та потреб відрізняються (текст доповіді додається).

ВИСТУПИЛИ:

Чаплінська В.О, заступник директора з НВР, яка звернула увагу, що дітьми з ООП, в період війни, стали діти, які є внутрішньо переміщеними особами та діти, що тимчасово проживають за кордоном, і вони теж мають свої освітні потреби, що відрізняються від дітей, які живуть в домашніх умовах.Навчання таких дітей має певні відмінності порівняно з навчанням дітей, які не пережили переселення. Мовні бар'єри, діти можуть мати проблеми зі засвоєнням мови в новому місці. Це ускладнює їх навчання, оскільки багато знань передається мовою. Для дітей, які не володіють мовою, навчання може бути більш складним. Культурний контекст, діти можуть зустрічатися зі значними культурними відмінностями в новому місці. Наприклад, традиції, їжа, вірування та інші аспекти культури можуть бути іншими, ніж ті, що вони бачили в рідному місці. Це впливає на їх адаптацію до нового середовища та їх можливість успішно навчатися. Емоційний стан, є часто змінювальним і провокує постійний емоційний стрес. Це впливає на їх здатність до уваги та комунікації. Освітня система в новому місці може відрізнятися від тієї, з якої діти переселилися. Наприклад, вимоги, програми, методи навчання будуть іншими. Для таких дітей потрібні додаткові ресурси та підтримка, щоб успішно адаптуватися до нової освітньої системи та отримати якісну освіту.

Одним із варіантів навчання є дистанційне навчання у своєму закладі освіти, яке дозволяє дітям отримувати освіту безпосередньо з будь-якої точки світу. Адже існують різні програми, інтерактивні платформи, цифрові середовища для навчання. Іншим варіантом - є відвідування закладу в місці перебування. В цьому випадку батькам і дітям доведеться звернути увагу на відмінності в системах освіти, вимоги до освітньої діяльності та інші аспекти.

Незалежно від того, який варіант навчання оберуть батьки, важливо забезпечити дітям здоров'я та благополуччя в новому середовищі. Слід звернути увагу на те, щоб діти мали можливість зустрічатися з однолітками, брали участь в заняттях, заходах, змаганнях, що допоможе їм швидше адаптуватися до нового середовища.

На даний час, у закладі навчається (1 учень - 2 клас) 1,1% внутрішньо переміщених осіб. Класним керівником 2 класу(Богачова Л.І.) визначено його рівень знань, сплановано додаткові консультації з української мови або інших предметів. Проведено роз’яснювальну роботу з учнем, батьками із метою допомоги дітям - переселенцям почуватися бажаними та прийнятими, підтримуючи їх культурні традиції та ввімкненням їх у діалог з іншими учнями. Під час освітньої діяльності, використовуються додаткові ресурси: відео, зображення та інші інтерактивні засоби, які допомагають дітям з різним рівнем знань зрозуміти матеріал. Колектив закладу всіляко підтримує батьків, залучаючи їх до освітнього процесу, організовуючи матеріальну допомогу, рекомендуючи засоби для домашнього навчання, надаючи доступ до необхідних матеріалів: електронних підручників, посібників, навчального обладнання, ТЗН.

Зверніть увагу на важливі моменти роботи з дітьми переселенцями:

- встановіть зв'язок, спочатку з дітьми потім з батьками. Покажіть їм, що вони вам важливі та що ви готові допомогти їм у будь-який момент;

- створіть безпечне середовище, де вони зможуть відчувати себе комфортно та захищено. Важливо також створити можливості для дітей зустрічатися та взаємодіяти з іншими дітьми;

- розумійте та поважайте культурні відмінності, щоб краще вивчити потреби та досвід дітей. Наприклад, релігійні свята можуть мати особливе значення для дітей та їхніх родин, тому може бути корисним враховувати це при плануванні активностей;

- підтримуйте мовлення, навіть якщо їм важко правильно говорити. Спілкуйтеся з ними мовою, яку вони розуміють, та стимулюйте їхній розвиток мовлення, допомагаючи їм вивчати нові слова та висловлювання;

- враховуйте травми, багато дітей переселенців можуть мати досвід травматичних подій. Важливо бути чутливими до їхньої ситуації та допомогти їм знайти підтримку.

2,2% учнів тимчасово перебувають за межами країни і для них організовано освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання. Учнів, які навчаються на екстернатній формі навчання немає. Дистанційна форма навчання змушує дітей самостійно організовувати графік роботи та відпочинку, виконувати завдання, спілкуватися з вчителями, і мати стабільний зв’язок та швидкісний інтернет. Не завжди є можливість отримати все це в повній мірі, інколи сім-картка для мобільних телефонів та планшетів, є можливістю використання мобільного пристрою у режимі точки доступу.

Онлайн-навчання для дітей потребує більшої працездатності, уваги, терпіння та сумлінного ставлення. Треба звертати увагу на те, що наші вчителі мають високий рівень роботи з інструментами Google та організували дистанційне навчання через Classroom, Zoom та Meet. Через часті повітряні тривоги, зв’язок пропадає, уроки перериваються і продовжуються в асинхронному режимі. Через віялові відключення електроенергії, домашні завдання не завжди викладаються та перевіряються вчасно, бувають складнощі з оцінюванням та багато інших проблем.Якщо підсумувати потік спостережень і порад, то все зводиться до такого: ваше завдання зараз – опанувати свій страх і не створювати дитині ситуацію, за якої вона через ваш тиск не зможе бути успішною ніде, бо ви хочете сидіти на двох стільцях. Дайте можливість дитині адаптуватися і знайти себе на новому місці. Ваше завдання – підтримати дитину в непростому процесі звикання до навчання в новому середовищі, підтримати її впевненість у своїх силах і в тому, що їй усе вдасться.

Тож зверніть увагу на декілька головних моментів:

- проаналізуйте, наскільки дитина завантажена, адже вона може одночасно навчатися і в закладі за кордоном:

- прислухайтесь до того, що хоче сама дитина: постійної комунікації з учителем чи їй достатньо відеоуроків, навчальних платформ;

- будьте гуманні, зрозумійте, що дитина більше часу надасть українській мові, англійській мові, математиці, історії, тобто тим предметам з яких у подальшому складатиме ДПА чи ЗНО;

- акцентуйте увагу на найголовнішому, лише основні правила й теми, лише важливі твори, найважливіші історичні події і причинно-наслідкові звʼязки, критичний мінімум.

Яким би сильним не було наше прагнення дати дітям якісну освіту, як би сам учень чи учениця не бажали залишатися «на зв’язку» зі своєю українською школою, варто подумати ось про що. Якщо вчителі, батьки підтримуватимуть впевненість дитини у своїх силах – вона опанує все необхідне для подальшого розвитку. Війна рано чи пізно скінчиться, і наші діти повернуться додому. Їм відбудовувати країну, їм налагоджувати нове життя, їм створювати майбутнє. Навіть якщо вони не будуть знати якихось тем, навіть якщо вони деякий час будуть говорити українською з англійською чи польською вимовою, це не так вже й важливо. Головне, щоб вони лишалися українцями.

ВИСТУПИЛИ:

Чаплінська В.О., яка запропонувала педагогічним працівникам пройти опитування щодо готовності роботи із дітьми з ООП та роботи в інклюзивних класах (анкета додається).

Опрацювавши результати повідомляю, що:

в опитуванні взяли участь 10 педагогічних працівників;

60% педагогічних працівників чітко називають категорії, які ми відносимо до дітей з ООП;

60%педагогічних працівників знають, які завдання ставить заклад перед собою щодо організації роботи з дітьми з ООП;

30%педагогічних працівників орієнтуються скільки дітей з ООП навчається в закладі;

70%педагогічних працівниківхарактеризують категорії дітей з ООП, які навчаються в нашому закладі;

60% педагогічних працівників називають переваги інклюзивного навчання;

100% педагогічних працівників переконані, що в закладі повинні працювати фахівці, спеціалісти;

100% педагогічних працівників вказують, що в закладі обладнано поручні, пандус, кімнати загального користування, 50% використовуються сучасні технології, мультимедійне обладнання, обладнано зони відпочинку, ігрові майданчики, 60% підвищено кваліфікацію вчителів щодо роботи з дітьми з ООП;

90% педагогічних працівників зазначили, що готуються до роботи з дітьми з ООП, стають учасниками вебінарів, тренінгів, проходять навчання на освітніх платформах, пройшли підвищили кваліфікації за освітньою програмою «Інклюзивне освітнє середовище в закладах загальної середньої освіти»

70% педагогічних працівників готові до роботи в інклюзивних класах та роботи з дітьми з ООП;

60% педагогічних працівників частково використовують індивідуальні підходи, до роботи з невстигаючими дітьми, обдарованими дітьми та тимчасово переселеними і тими, що перебувають за кордоном, враховуючи їх побажання;

90% педагогічних працівників наголосили, що хотіли б отримати додаткову інформацію з питань психолого-педагогічного супровід учнів з ООП та налагоджені співпраці з батьками таких дітей, програмно-дидактичне забезпечення інклюзивного процесу, формування корпоративної взаємодії педагогів в умовах співробітництва.

Заступник директора з НВР Чаплінська В.О. звернулась до присутніх з пропозицією виробити, за результатами проведеної педагогічної ради, спільні поради та рекомендації педагогічним працівникам щодо роботи з дітьми з ООП, готовності до роботи в інклюзивних класах та попросила озвучити свої варіанти. Рекомендації педагогічним працівникам щодо роботи з дітьми з ООП та роботи в інклюзивних класах:

1. Розуміння потреб дитини. Важливо зрозуміти, які конкретні потреби має кожна дитина. Це може включати фізичні обмеження, проблеми з мовою, розумові чи емоційні проблеми. Завданням педагогічних працівників є визначення цих потреб і створення індивідуального підходу, індивідуального плану навчання та розвитку для дитини.

2. Створення дружнього комфортного безпечного середовища. Це допоможе дітям з особливими освітніми потребами почуватися потрібними і бажаними. Важливо створювати можливості для спілкування та спільної взаємодії, що дасть можливість дітям відчувати себе частиною групи, класу, колективу.

3. Бути чуйним, терплячим та уважним. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами вимагає додаткових зусиль та спеціальної методики.

4. Використання сучасних освітніх інструментів. Навчання дітей з особливими освітніми потребами може вимагати використання різних методів, прийомів та форм роботи, спеціального обладнання, ТЗН.

5. Використання позитивного посилення. Похвала та визнання зусиль дитини, може допомогти їй зміцнити мотивацію до навчання.

6. Робота з батьками. Співпраця з батьками може допомогти вам зрозуміти, як працювати з дитиною, що їй подобається, які методи їй підходять чи не підходять, на що вона яскраво реагує.

7. Встановлення та підтримання зв'язку. Спілкуйтеся з батьками і дітьми із початку процесу. Зробіть батьків і дитину частинами команди, щоб вони могли бути частиною освітнього процесу.

8. Прозорість і відкритість. Робіть часті звіти для батьків про прогрес їх дитини. звертайте увагу на успіхи, прогрес дитини. Важливо забезпечувати регулярний зв'язок, щоб батьки могли бути в курсі розвитку своєї дитини та відчували підтримку з вашого боку.

9. Допомога та підтримка. Забезпечення підтримки допоможе впоратися зі стресом та труднощами, рухатися в правильному напрямку.

10. Постійний розвиток і вдосконалення. Читайте фахову літературу, навчайтесь на курсах, розвивайтесь разом із дітьми, долучайте їх до різних заходів, заручившись підтримкою спеціалістів, логопедів, психологів, працівників ІРЦ.

УХВАЛИЛИ:

1. Педагогічним працівникам закладу:

1.1. Опрацювати, детально, рекомендації педагогічним працівникам щодо роботи з дітьми з ООП та роботи в інклюзивних класах.

До 31.03.2023

1.2. Пройти підвищення кваліфікаціїз теми «Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з ООП на рівні базової середньої освіти» на спеціалізованих курсах при КЗО «Дніпропетровської академії неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради», надавши копію сертифікату керівнику закладу в особову справу.

Впродовж 2023 року

1.3. Взяти участь в тренінгу «Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах війни»

31.03.2023

2. Заступнику директора з НВР Чаплінській В.О.:

2.1. Провести онлайн - опитування батьків ЗДО щодо виявлення дітей з ООП в ранньому віці.

До 01.06.2023

2.3. Провести тренінг для педагогічним працівників закладу «Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах війни».

31.03.2023

За - 10 Проти - 0 Утримались – 0

3.СЛУХАЛИ:

Манко О.М., директора, яка доповіла, що рішення попередньої педагогічної ради, протокол від 23.02.2023 №01-24/06 виконані в повному обсязі.

УХВАЛИЛИ:

1.Рішення педагогічної ради, протокол №01-24/06 від 23.02.2023 вважати виконаними.

За - 10 Проти - 0 Утримались - 0

Голова педагогічної ради Олена МАНКО

Секретар Антоніна ТРОФИМЕНКО

Болтишський ліцей

Протокол засідань педагогічної ради від 23.03.2023 № 01-24/07